Що нам зірки малюють_сценарій.docСценарій короткометражного ігрового фільму
Коментарі
Історія, викладена у сценарії «Що нам зірки малюють», сама по собі макабрична та виразна, проте не така вже і нереалістична, якщо пригадати увесь абсурд, у якому нам довелося і доводиться жити.
З іншого боку, сюжет співпадає також і зі світовими настроями. Регулювання народжуваності – ймовірно, найголовніший тренд недалекого майбутнього.
Проте сценарій Олександра Куманського більше апелює до українських реалій з їх впізнаваним станом речей: головними та другорядними героями, загальною атмосферою державного свавілля та цілком закономірним фіналом зі стрільбою та вигуком: «Треба було раніше брати в руки зброю!».
Загалом викликає запитання перша половина історії. Автор фактично ніяк не представляє своїх персонажі, одразу кидаючи їх у дію. Навряд чи такий стан речей виправданий. Герої не можуть бути таким легковажними з огляду на загальний стан речей. Письменник надто вже відрізаний від усього світу. Невже він не виходить на вулицю?
Крім того, ніяким чином, крім незначних реплік, не показане майбутнє, не пояснена причина тоталітарного ладу, все дається ніби само собою зрозумілим. Але коли не показаний стан речей, не пояснена причина заборони народжувати дітей певних зодіакальних знаків, то і загроза для персонажів також видається доволі ілюзорною.
Іншими словами, перша частина сценарію потребує істотної деталізації.
Потребує уточнення також і Микола, герой із пістолетом. Хто він і що він? Звичайний бандит чи член руху опору?
Як на мене, сценарій взагалі потребує істотного розширення. Чому б не додати ще кілька епізодів, у яких герої намагаються виїхати за місто, сховатися, попросити у когось порятунку? Таким чином можна було показати детальніше і самих героїв, і суспільство навколо.
Якщо ж підсумовувати, то сам по-собі сюжет про народження дитини у несприятливих для цього обставинах є загалом класичним, проте завжди актуальним. За його допомогою можна багато що показати та про багато що розповісти.
Шановні друзі! Досконалих текстів не буває. Завжди є способи їх поліпшити. Ваші коментарі стануть авторові у пригоді. Напишіть, будь ласка, кілька слів, не полінуйтеся. Наперед дякую.
Дуже дякую за такий детальний аналіз тексту!!! Справді - над ним працювати й працювати. Написаний на емоціях - після чергової інформації про те, в що перетворюють Україну донецькі екзоти. Ввімкнув уяву, написав - вийшло те, що вийшло.
Що саме? "Заготовка", а не сценарій.
Усі зауваги вважаю точними й справедливими.
Була би виробнича перспектива, залюбки переробив би. Або вставив би другорядною лінією в іншу антиутопію, яка крутиться в голові.
Лог-лайн приблизно такий: колишній бієць спецназу перешкоджає диктатору оголосити на міжнародному форумі про поновлення в країні ядерного статусу, щоб тим самим остаточно затулити пельки світовому товариству й назавжди закріпити свою владу.
Написав Олександр Куманський, 08:15 05.04.2012