Пане Юрію, я з превеликою радісттю, та думаю що й не один я, а багато з пишучих нині сценаристів, та й тільки навчаючихся цьому ремеслу, до Вашої молитви доєднаємось!
Ще раз дякую за Вашу справу!

Написав Геннадій Коваль, 19:49 12.03.2013

Що ж, непогане, майже математичне пояснення емоцій!
Імпонує, коли процес контрольований!
А щодо писання сценаріїв контрольовано, на задану тему, то «ради святого искусства» молимо Бога, що скоро такий час настане!

Написав Юрій Сорока, 12:55 12.03.2013

Юрію, Дякую за коментар!
Це власне й було за задумом щось на кшалт студентської роботи, бо праглося до якомога меншого набору реплік. З іншого боку - це такий собі експеримент та тренування, адже десь на рівні кволого задуму є прагнення написати нарешті ПМ на задану тему.
Ну й звичайно черговий раз хотілося попаразитувати на темі Випадковості, що на рівні з Абсолютом часом спроможна виявляти свою спроможність розпочинати цілком незалежний ряд подій, тобто - бути причиною, що натомість причин не має, а отже цим й виявляє своє свавілля та цілковиту свободу у кантовському розуміні.
Ось такий задум. А звідси й завершувати власне нічого було, адже все й так зрозуміло.

Написав Геннадій Коваль, 14:44 11.03.2013

Є щемлива атмосфера та інтонація ранніх любовних непорозумінь, той нерв «качєлей», мелодраматичні атрибути…
Дуже нагадує студентську роботу, але вже як жанр, - де незавершеність узаконена, канонічна…
За цим можна ностальгувати.
Нема завершених сценаріїв, але тут це здається завершена незавершеність…

Написав Юрій Сорока, 16:06 07.03.2013