Насправді, цей текст написаний дуже давно...
він не довершений і переписувати його, якщо чесно, не цікаво...

Ви правильно написали, що конфлікт "розмитий, ослаблений" - так! мені здається там взагалі його немає, лише набір кількох епізодів, образів, картинок (описаних словами).

(насправді даний текст це всього лишень спроба створити якусь власну міфологію)

Якщо ж займатись цим сюжетом СЕРЙОЗНО то його потрібно кардинально перебудовувати, шукати іншу точку входу в історію.

Коли його опублікували на сайті до мене зателефонув знайомий і сказав: "Валєра, а ти випадково не поспішив публікувати Озеро Мертвих?", нащо я відповів: "Цей текст лежить в компі вже років п'ять, якщо не більше... просто не хотів щоб він пропав... переписувати його все одно не хочеться".

Дякую за увагу до тексту.

Написав Валерій Пузік, 16:48 13.10.2012

«Чому чим більше ми любим, тим страшніша і непоправна втрата?»

Так, Валерію, інколи олюднюємося, і важко помирати, тема «Соляріса» вічна…

Стильно. І містика, і фентезі…

Поетичне наговорювання тексту діалогів заворожує, добре читається, але як воно буде на екрані, чи не замінить конфлікт, мені видається, що він розмитий, ослаблений.

Натомість маємо потужний пластичний ряд.

Потрібно уточнити історію, контролювати напругу, безпричинні, не мотивовані для глядача вампіри, вишукана пластика її не створять…

Подібними вадами в кіно грішать художники, залюблені в предметний світ, від А.Степаненка до С.Маслобойщикова, вони тонко відчувають "конфлікт речей"

Іноді в цьому щось є і трапляються відкриття.

Написав Юрій Сорока, 13:38 22.09.2012