втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму

Якщо ти хочеш залишитись цілісним, давай себе ламати,
Якщо ти хочеш залишатись прямим, дозволяй себе згинати,
Якщо ти хочеш бути наповнений, опустошся.
Китайська мудрість


Коментарі



Дякую,пане Федір.
На даний час мені дуже важливо точити майстерність як режисерську, так і драматургічну. Бо хочеться втілювати свої думки і історії якнайповніше. Тому вашф коментарі мені важливі. Дякую ,що читаєте і ділитесь думками.

Написав Наталка Гордій, 17:13 26.01.2015

Приємно, коли автор втілює свою ідею, любить і захищає своїх героїв, сповна віддаючи певний відсоток енергії. Сподіваємось, цей відсоток енергії колись неодмінно відчує через героїв стрічки й глядач.

Написав Федір Янько, 16:36 26.01.2015

Ну власне не всі мають рвати і метати. У героїні є конфлікт з собою...почати нове життя...навіть якщо без Артема...але не з тим придурком що живе...бо вона розуміє,що це не та людина...багато жінок розуміють ,що поряд не та людина...розуміють і навіть шанс дається побачити як буває інакше...у випадку як з Артемом і героїнею...він їй очі відкрив...але вона не захотіла поміняти...бо страшно...бо одинокість...бо бо бо

Написав Наталка Гордій, 14:17 26.01.2015

Наталко, дякую за пояснення. Тема цікава, а щодо ідеї - тепер збагнув, що саме загальмувало моє сприйняття... Виявляється, вона відкрито лежить на поверхні (вона в заголовку, вона в двох досить прямолінійних лініях) я її бачив, але ж не сприймав, вона здалася мені зернятком, котре не проросло... І ось прикрість, чому?
Все таки відчувається якась плакатність...Для порівняння: якщо у вашій Дорозі усе пульсує оголеним нервом, то у "споріднених душах" надто спокійно усе за течією пливе... Розумію, герої молоді, ще мало проблем, ще складно віднайти оте, що щось та обєднує, щось тримає, виводить на конфлікт... Очевидно, що ви зумисне не вдалися до ототожнювання (безсумнівно, поодинокі такі "споріднені" трапляються) їхні лінії ніде не перетнулися, а це відчутно позбавило твір драматургії...

Написав Федір Янько, 05:49 26.01.2015

Дуже важко загалом пояснювати ідею. Бо писалося все на дотиках, на відчуттях.Загалом просто хотілося показати, що існує в світі людина твоя, але не завжди стається так що обставини чи люди позволяють бути разом. Хоча краще ніж з тією людиною, просто не буває. І отак оти тисячі людей живуть з ким уже випало--лиш би не самими. Повертаються додому, автоматично цілують..і отак от з покоління в покоління. Хоч щастя воно отут...десь є.

Написав Наталка Гордій, 21:02 24.01.2015

Ідею не зовсім зрозумів, а прописано гарно з певним відчутним настроєм... Вичитати б ще раз та дещо підправити (таке відчуття, що автор писав, зпізнюючись на останній потяг...)

Написав Федір Янько, 18:40 29.12.2014