втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Анна КупінськаІгор Грабович

І.Г.: Ключем до (...) теми національного кіно я пропоную взяти постать американського продюсера та режисера, впертого прихильника незалежного фільмування Роджера Кормана.

Корман починав на великій голлівудській студії з дуже незначних посад, згодом став продюсером, знімав стрічки категорії "Б", а на початку 1950-років вирішив піти у незалежне плавання, бо його не влаштовувала вкрай забюрократизована студійна система, де фільмування було доволі повільним та надто підневільним.

Корман вивів доволі формулу успішного фільмування. При вкрай обмеженому бюджеті, він наймав молодих кінематографістів, які готові були працювати на голому ентузіазмі, за теми фільмів обирав актуальні та навіть сенсаційні суспільні проблеми та віяння. Також копіював голлівудські гіти, оперативно відгукувався на нововведення, не соромився переймати ідеї.

Загалом більшість його стрічок давно застаріло, проте деякі отримали довге життя, як спродюсовані ним "Смертельні перегони 2000" Пола Бартела з Сільвестром Сталлоне чи дилогія про піраній, першу частину зафільмував Джо Данте, другу - Джеймс Кемерон. Один зробив доволі успішну кар’єру в Голівуді, другий - став його королем.

Анно, як вважаєш, чи може бути досвід Корман для нас актуальним? Якщо так, то в чому?

Роджер Корман

А.К.: Сьогоднішній майстер-клас Кормана майже цілком був присвячений різноманітним питанням незалежного кіновиробництва, і лише побічно торкався самих його стрічок. Його поради та зауваження, звісно, стосувалися насамперед американської моделі фільмування, проте вони придатні і до наших широт.

Із висоти свого півстолітнього досвіду, Корман радив звертати увагу насамперед на цікавий сюжет і його творче втілення. Він також наголошував, що режисер має бути освіченою людиною, розуміти кіноспецифіку та мати власний, особливий почерк. Нестачу грошей на бюджет він пропонував компенсувати за рахунок дешевої знімальної техніки, а проблеми з прокатом – інтернет-трансляціями.

Втім, найважливіше, що сказав сьогодні Корман, прямо стосується українських кінематографістів. Дехто з глядачів запитував його про шанси вітчизняних фільмарів потрапити до Голлівуду. Корман відзначив, що ці шанси доволі примарні.

Натомість продюсер наголосив, що необхідно розвивати національну кінематографію, використовувати місцеві сюжети і мистецькі практики, бо інакше ми приречені на вічний другий план у чужих картинах.

Цього підходу, на мою думку, дуже бракує нашому кіно, яке навіть на Одеському міжнародному фестивалі ніби знаходиться десь обабіч світового кінопроцесу та виглядає його "бідним родичем". І справа тут вже зовсім не у бюджетах, а у відсутності тих неодмінних складових хорошого режисера, про які говорив Корман.

УП. Життя, 18.07.2013

Коментарі



Справді, поради видаються дещо нещирі, навіть школярські – і щодо використання «місцевих сюжетів…» - вони ж бо й використовуються… Напрошуються відвертіші акцентування від Джона Трубі: Для глобального успіху фільм повинен домогтися популярності серед людей більш ніж 100 різних культур і національностей. Сюжетні форми миттєво упізнаються в будь якому куточку світу…» Отже ключем до успіху – таки є форма: співзвучний, зрозумілий, добре закручений сюжет.

Написав Федір Янько, 22:23 10.08.2013

Практика і є практика. В нашому випадку, те, що практикується тут, а не деінде, скажімо, в Голлівуді, до якого не дотягнешся ні руками, ні ногами. Навіть коли останні простягнеш)))

Написав Володимир Войтенко, 22:07 10.08.2013

Прошу вибачити, а що таке "мистецьки практики"?

Написав Євген Чвіров, 21:18 10.08.2013