Котик сидів на паркані,
Дивився, як люди метушаться на Екрані.
А Екран цей вікном кухні зветься,
А їсти ж хочеться.
Та котик знає, що котлетка його на кухні чекає.
Сидить рудий кіт у своїй засідці,
І мріє про котлети у глибокій мисочці.
Так він не відмовиться, якщо котлетка йому відірветься.
Сидить рудий кіт і думає,
Чи про нього в цій хаті хтось згадає.
І от відчиняється вікно,
І тут рудий розуміє: ось воно!
Істинна радість небесна манна.
І біжить він з паркану
Стрімголов до екрану,
Поки не щезла бажана мить.
Застрибує в кухню, а там..
Ой леле!
На столі ціла миска котлет.
Рудий кіт муркоче.
Свою здобич забрати хоче.
Лапою з миски котлету витягує,
Та не йде вона хитра до нього.
Та нічого, він не здасться без бою.
Зубами хапає котлету із миски витягує,
І тут хазяйка прибігає зі столу рудого зганяє.
Але кіт здобич свою не відпускає.,
Котлету в зубах він міцно тримає.
І з нею разом на двір він тікає. https://www.facebook.com/mariya.lepetan/?ref=aymt_homepage_panel