Воистину среди камней есть такие, которые расскалываються и изливают воду.
Гірська річечка. Вона тече по каміннню. Тече Річка крізь каміння вона обгинає пропливає його, немовби граючись, рухається далі. Але був один камінчик, великий і злий. Він заздрив тому як швидко річка долає перепони. І вважав, що має за будь-яку ціну зупинити стрімкий потік ріки.
І от став цей камінь навперейми Ріці і не змогла Ріка текти далі.
І просить Ріка у Каменя: відпусти мене, я маю продовжити свій шлях.
Але Камінь відмовився. Камінь думав, що переміг Ріку і тепер усі будуть його боятися і шанувати. Згодом все довкола почало засихати Земля більше не отримувала живильної вологи, листя засихало під палаючим промінням сонця. І тоді Ріка знову попросила Камінь відпустити її та він знову відмовився. Річка почала засихати. А Камінь радів. З часом Ріка засохла. Камінь зловтішався своєю вигаданою перемогою. Та одного разу вдарив грім розбив Камінь і утворилась з нього Ріка.