втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Cценарій ігрового короткометражного фільму


Коментарі



Валеріє, дякую. Будемо стежити за процесом, успіху!

Написав Федір Янько, 17:49 30.01.2015

Федоре, "ЗНЕБОЛЮВАЛЬНЕ" вже знято. Їзжу з ним на фестивалі, в наступному місяці буде в кінотеатрі Київ. Ось сторінка, щоб слідкувати за новинами фільму "ЗНЕБОЛЮВАЛЬНЕ" https://www.facebook.com/filmanalgesia
а над ГОЙДАЛКАМИ працюю далі, скоро буде нова версія.
Дякую Вам за коментарі!

Написав Валерія Сочивець, 15:27 30.01.2015

Валеріє, цікаво, чи не повертались до свого Знеболювального? Здається, ви замахувалися обірвати лінію кохання.
Ні в якому разі:)) Інша справа підсилити, примусити в це повірити з допомогою "нарізки", яскравих миттєвостей
у відносинах цих двох людей, щоби вже вірилось, що вони можуть звертатися одне до одного як завгодно…

Стосовно того, що в Гойдалках жодного разу в кадрі дівчинки не бачимо, але всі хочуть їй якось допомогти…Виходить, маємо в одному просторі те, що об’єднує всіх, але ж самого «об’єкта» не бачимо… Гм-м, дивина… Справді Олег підмітив – таки витає тут брессонівський дух…

Я не кажу, що обов’язково мусимо бачити дівчинку на лікарняному ліжку… Я кажу про те, що мусить бути подія , яка б вразила, захопила - майданчик, гойдалки, метушня, щось сталося - сирени швидкої, когось забирають…) Чинники ці завжди спрацьовують , викликають цікавість – лише в такому випадку глядач підсвідомо очікує на його величність ДІАЛОГ…

Написав Федір Янько, 10:10 16.12.2014

Валеріє, на превеликий жаль, про екранізацію я дізнався ось щойно. Знайомий тільки з Вашим сценарієм.

Написав Олег Дзюба, 23:32 15.12.2014

Олеже, дякую! Дуже приємно. А Ви бачили "Знеболювальне"? Можна поцікавитися де?

Написав Валерія Сочивець, 12:38 15.12.2014

Федоре, так, можна сказати, прихильник :) Поки що це - мій улюблений сценарій на сайті. І "Знеболювальне" доволі цікава робота!
Нафталіном? Чому? Ви вважаєте, що він вже не актуальний?

Валеріє, будь ласка :) Головне - продовжуйте! Буду чекати на Ваші нові сценарії.

Написав Олег Дзюба, 02:03 15.12.2014

Ого! Як багато коментарів! Дякую!

Володимире Миколайовичу, розумію, що над характерами міліціянта і батька ще працювати, що я і роблю. Сприводу філософії цієї історії, я намагалася вийти на питання моралі, щоб читач, а з часом глядач)) задавався питанням як вчинив би він.

Федоре, з дівчинки ніяк не могла починати історію... Ви ж помітили, що ми жодного разу не бачимо її?

Олеже, щиро дякую! Визначення "Кесльовсько-брессонське" неймовірно вдале. Я й не подумала про це!

Написав Валерія Сочивець, 23:15 14.12.2014

Валеріє, полку ваших прихильників додалося, Олег розгадав закладену філософію… Хоча я не певен, що Ви умисно спиралися на майстрів цієї старої школи. Як на мене, то від творів Брессона попахує нафталіном, Кесльовський цікавіший умінням переконати глядача в тому, що зображуване може бути в реальній дійсності…

Стосовно ж ескапізму, то що тут дивного, коли більшість наших митців, наче діти - зі своїми нетлінками, як занурились, то досі нічим їх не виманити на поверхню із того стану…

Написав Федір Янько, 12:06 14.12.2014

Це геніально! Кесльовсько-брессонське кіно!
І, як на мене, дуже вдало розкрита тема ескапізму в підлітковому віці.

Написав Олег Дзюба, 17:24 13.12.2014

Все ж - дуже розтягнуто, відчувається збій у поступовості навантаження, щоби збагнути закладену авторську філософію в такому стилі опорвіді...
Мабуть, краще було би цю історію почати з епізоду рятування дівчинки у лікарні, а вже по тому - всі паралелі з причетними до цієї події.

Написав Федір Янько, 17:55 11.12.2014

Для мене жанрово - це сценарій-обманка: він починає розгортатися як правдива драма, що інтригує.., але поступово набирає виразних мелодраматичних мотивів і завершується підкреслено мелодраматично. Якщо ставилося таке завдання, то, вочевидь, це добре))

АЛЕ

Але і в мелодраматичних шатах хочеться все ж бачити нюансованіші ходи і розвиток ситуацій та прояви й вияви людських характерів - маю на увазі персонажі батька й міліціянта.

Батько схарактеризований абсолютно однозначно, як правдивий мелодраматичний лиходій, що часом виглядає навіть картикатурно - я би дещо приховав, зодягнув цю брутальність.

Міліціянт спочатку постає мало не Порфірієм Пєтровічем зі "Злочину та кари" Достоєвського, але теж якось дуже просто "здувається" цією своє вимогою хабара.

Одне слово, створений світ підкреслено поляризовано, він чорно-білий, власне, мелодраматичний.

Звісно, в цьому нема нічого лихого, але таке відчуття, що сюжет позбавили загадки - сюжет, у якому вона потенційно є...

Цікаво, як Ви для себе визначали філософію цієї історії? Мова, радше, не просто про лоґлайн у класичному розумінні...

Написав Володимир Войтенко, 15:55 11.12.2014