втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Cценарій повнометражного ігрового фільму
Переможець Конкурсу сценаріїв Національно спілки кінематографістів України 2011 року

Моральний вимір соціальної драми, в якій читаються сюжети українського життя як останніх десятиліть, так і останніх років: поле «мовних війн», безкарність «господарів життя», «педофільський скандал»…

Розкадровання Євгена Матвієнка

Коментарі



В цілому сценарій викликає суперечливі почуття. Безумовно щось в ньому чіпляє та заставляє дочитувати до кінця.
Але з іншого боку повстає багато запитань.
Напевно основним критерієм для такого фільму, ну власне для соц. драми, є правдивість та непідробність відбуваючогося в кадрі. Ось тут власне є й здобутки, але є й сцени, що потребують доробки.
Якщо сама експозиція ГГ, його характеру, характеру стосунків з братом і т.ін.; основного конфлікту та тла, що закручують інтригу напочатку доволі зрозуміла та інтригуючу свою роль виконує, то далі все якось в різнобій відбувається.
Сильною та правдивою виглядає сцена знайомства Олі та компанії Вітька.
Менш доречним у фільмі є зріз соц.буття біля маршрутки. Яке в нього відношення до ГГ, яке відношення в ГГ до нього, як епізод рухає сюжет. Чи можливо кіно не про Олю, а про соціальні негаразди суспільства? Все ж треба було при`язувати до ГГ. От якби вона в них про Михасика запитувала, а вони розбиралася в кого більше льгот, це б вже зовсім по іншому виглядало.
Незрозумілою, принайнмні для мене, є сцена з Слідчим та Олею, що не звертають уваги на СМСки? Про що вона мені як глядачеві мала сказати, сцена ця? Й фінал сцени якийсь незрозумілий - чекав певний час на ГГ, а тут два слова мовили, місце показала та на підозрюваного навела й той вже одразу побіг. Непереконливо якось виглядає. Навіщо було так довго до такої несенітниці глядача підводити.
Сцена переслідування АнтиГГ, побитя його доньки, друге побиття, відносини з Вітьком - все це має доволі переконливий та правдивий вигляд й додає сценарію плюсів. Але повсяк час спостерігається, вірніше навіть відчувається, що Автор жаліє героя, не дожимає його трагедію до пікової крапки, а тим сами жаліє й глядача, не дає йому пережити разом з героєм той шок, ту прірву світу, що в ньому ГГ живе, вимушений жити та реалізовувати своє буття. Якось ніби сухим, вірніше сухою, з води виходить Оля. Й парубки в парку, з якими так легко, доречі - з чого б це, погодилась випити, й Вітьок з компанією лише побили, а могли то й згвалтувати, й це, судячи зі світу, Автором створюємим було б цілком нормальною, пересічною для світу того, подією. Але ж ні. Бережеться для чогось герой. Але для чого?
В зв`язку з цим оберіганям героя, а також стосовно правдивості, на мій погляд, найбільш вразливим для критики, є епізод з психологічною експертизою. Саме долучення ГГ до експертизи є непереконливим - адже якщо вирішено проводити експертизу, то не потрібно нікого переконувати у її необхідності, та говорити - що так буде краще. Експертиза призначається судом або слідством тільки у разі відкриття кримінальної справи. А у сценарії про справу нічого не сказано. Знову пожалів Автор ГГ та позбавив її карної відповідальності.
Це що стосується факту самої наявності експертизи. Стосовно ж бесіди з психологом - то сумнів викликає вже діалог психолога й ГГ. Адже питання якісь недолугі - незрозуміло, що є предметом самої експертизи, що психолог намагається встановити? Найвірогідніше - в даному випадку, призначалася б експертиза на відповідність паспортному віку, а отже й на предмет усвідомлення свого вчинку й можливість нести повну відповідальність за нього.
По друге - сам початок безсіди - з місця й в карьєр, як то кажуть - психологи так не працюють. Першим етапом в роботі з будь-яким клієнтом, а тим паче з неповнолітнім, є встановлення довіри. Хоча якщо мета була показати, як в Оліному світі проводиться експертиза, тобто, як черговий зріз соц.буття, то питання є вичерпаним й сцена переконлива.
Також для мене, як для глядача, незрозуміло - де кульмінація фільму, й якось ятрить душу відсутність розв`язки стосовно пропажі Михася. Адже так й непоказано, що достаменно з ним трапилось. От би втіха була, якщо б розв`язка показала брата з сестрою, що зустрілися б років 20 по тому, й виявилося, що братик пішов таки за коміксом про людину-павука та так й не повернувся. Ну буває так. Але напевно то було б кіно про зовсім інший світ.
А ще сум викликає та обставина, що ГГ за фільм зовсім не змінився, яким увійшов у світ в першому кадрі, таким його й полишив. Чи то менше його шкодувати треба було, та поглибше обличчям в його оточуючий світ занурювати, чи то так і треба.
Але загалом слід визнати, що в цілому за таким сценарієм доволі правдиве б кіно могло вийти про одну з моделей буття людини в такій багатокомпонентній моделі як держава Україна.

Написав Геннадій Коваль, 23:23 21.01.2012

Чудовий сценарій, що читається на одному подиху. Втім, одразу виникають побоювання, що перенести на екран це все буде досить складно - не тільки, і не стільки, для виконавиці головної ролі, а насамперед для другорядних персонажів. Перш за все, я маю на увазі, мову і манеру поведінки - як показує досвід, штучно сконструйований суржик на екрані виглядає не менш картонно, ніж чиста літературна мова. І хоча сценарій з цієї точки зору написаний досить переконливо, все ж часом відчувається певна натягнутість, особливо стосовно персонажів, які часто переходять з української на російську.

Власне, ще з приводу мовного питання - хоча ця тема досить лишається актуальною, і справедливо є одним зі стовпів сценарію, підхід до неї видається дещо застарілим - років на п'ять-десять (Наскільки я розумію, задум (чи і сам сценарій?) з'явився вже досить давно?). Наприклад, якщо у мене не викликає подиву, що Щур не міг назвати нашого північного сусіда на уроці географії, то побиття Олі через її україномовність видається перебільшенням. Зрозуміло, що за великим рахунком це тільки привід, але цей епізод виражає щиру аґресію - з боку якщо не Віктора, то його друзів точно - тому видається мені дещо неактуальним, особливо при тому, що дія відбувається в Києві. Тобто, якщо з вуст мужика у куртці з символікю Партії регіонів питання про те, чи не зі Львова приїхала Оля ще сприймається більш-менш органічно - або просто як жарт - то від "пересічних мешканців спальних районів" уже не дуже...

Можливо, вато було б увиразнити лінію реакції батьків на зникнення Михася. Втім, певна неадекватність (що межує з байдужістю) видається художньо виправданою (крім того, очевидно, багато чого лишається за кадром). У цьому контексті показова сцена з приїздом дідуся, який в першу чергу хвалиться гостинцями з фазенди, а потім гнівно (чи "гнівно"?) розмахує кулаками: "порвал би гада!". Чи сцена втечі Олі з батькового авта - коли той замість щосили наздоганяти її (щоб іще одну дитину не втратити), щосили обзиває її навздогін. Чи й навіть сцена, в якій мама після дзвінка з моргу тільки повторює: "все пропало... все пропало," - що прочитується радше як "всьо пропало, шеф, всьо пропало", ну або як ці ж слова Юлії Тимошенко у відомому відео. Так само мама постійно показує, як у неї трусяться руки - вказуючи радше на свою егоїстичність, ніж на справжній розпач.

І все ж, така гіпертрофованість персонажів нагадала мені фільм Михайла Бєлікова "Розпад", якому вона і зашкодила, роблячи його надміру реакційним і злободенним. Думаю, цікавіше було б - не те, що прибрати, а радше - завуалювати гострі кути.

Ще: якщо "підозрюваний" - депутат(?), чи це дуже реалістично, що Оля натрапила на нього просто на базарі(?)?

Слідчий вирахував злочинця за серією аналогічних викрадень пов'язаних зеленим одягом жертв, "Проте будувати звинувачення Комарова за наявності в його спальні зелених шпалер, то вже - несерйозно," - мені теж, зважаючи на нетривалість та, сказати б, натяковість сцени, це здається несерйозним - замість напруження, ця фраза додає зайвої ненавмисної(?) комедійности. Хіба що сам персонаж висловить це у саркастичній формі, типу: "Ти б іще побудував звинувачення Комарова за наявності в його спальні зелених шпалер!" Я звісно, підходжу до цього не з боку криміналістики, - напевне, справді можна було б так побудувати звинувачення, - але, знову ж таки, з огляду на те, що все розслідування відбувається за кадром, подібне уточнення видається зайвим.

І останнє - не втримаюся - ефектно було б, якби депутат врешті ще й загорівся - від іскри через аварію, або щось таке :)

Написав Віктор Глонь, 04:26 21.01.2012

Сценарій фільму-соціальної драми з виразними мотивами трилера, що послідовно дає зріз сучасного українського суспільства.

За всіма складовими майбутній фільм обіцяє бути принциповим для новітнього українського кінематографа.

Попри це, драматургія потребує певного поточнення, окремі лінії або увиразнення, або корекції.

Зрещтою, мова про цей сценарій буде продовжена. Закликаю всіх небайдужих!..

Написав Володимир Войтенко, 21:05 20.01.2012