втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

СНИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

01.03.2013


Сценарій повнометражного ігрового фільму за мотивами творчості Тараса Шевченка



Світлина: life.pravda


Коментарі




Я не поділяю Вашого молодечого оптимізму, що "не актуальне те кіно буде".
І ще довго, - не ми, звичайно,- будемо ділити наш народ "на чужих, і своїх", як передали деякі ЗМІ про цю подію.
Безперечно, варто працювати.
Он Ігор Кобрін в "1941" здавалося б, прописні істини розповів, а хто в Україні їх знає?

Написав Юрій Сорока, 14:20 17.03.2013

Та й не кажіть пане Юрію!
Бо стосовно зазначених Вами подій, то тим й мало закінчитися, адже це очевидно.
Шкода, що новелу не було зафільмовано до них, бо тепер на рівні новели й полишиться, бо вже не актуальне те кіно буде. Хіба що геть інший варіант писати.

Написав Геннадій Коваль, 01:43 17.03.2013



А фінал, Геннадію, таки життя підказало, що практично збігається з моїм третім варіантом.
І все це, очевидно, по факту має завершувати не «мир душі…», а махровий шансон.
Що значить, вдала новела!

Написав Юрій Сорока, 23:12 16.03.2013

Геннадію, щодо діалогів… З часом усе прийде, добре те, що Ви не піддаєтеся на суржик, як це роблять тут деякі автори – сиплять на всі боки «сплошняком» (гадаю від лінощів працювати над текстом) і вважають, це гарно… Ми так ніколи нічого не досягнемо - виглядатимемо одвічно в очах інших країн якоюсь африканською забитухою… О, бачу, комп’ютер підкреслює, не згоден із «забитухою» (теж прагне до ідеалу!)… Але ж слово це образне, влучне - його можна використовувати в прямій мові героїв і це додасть якогось відповідного колориту в характеристиці якихось конкретних обставин. Головне, доопрацьовуючи діалоги, звертайте увагу на те, щоби мова героїв, відповідала їх характерам, їх заняттю, їхній приналежності до якогось регіону чи клану. Але треба мати почуття міри – не можна бити у лоб, щось варто залишати (для читача, глядача) текст не має виглядати декоративним, надуманим. Усе це, звичайно, приходить з досвідом. Творчого успіху.

Написав Федір Янько, 11:45 06.03.2013

Дякую, Федоре, за розуміння. Маю з цього неаби яку втіху, що спроможний розуміння викликати.
Щодо діалогів, то якось воно й самому відчувається, що занадто натянуто. Втім, діалоги завше викликають у мене складності при написанні. Адже я в сценарній справі лише початківець, а тому якось так виходить, що діалог лише висловлює те, що коїться в дії, тобто, вони обидва на одне й те саме працюють, а звідси й певна карикатурність та абстрактність висловів. Знаю про те, але все мені ці граблі якось дорогі.
Щодо конкурсу, то стандарт/нестандарт поглядів в новелах не проблема. Проблема в тому, що всі сценарії ще сирі. Кожен потребує доопрацювання. Вже з цього наврядчи б жюрі вони зацікавили. Ну а ще проблема в хронометражі. Як й кожної окремо новели, так й їх сукупності загалом, адже все ж праглося б до того, щоб це була певна цілосність. А головне, в авторському праві. Адже, а ні на використання музичних композицій, а ні поезій дозволу мені ніхто не давав. А в умовах чітко прописано, що перш ніш надсилати, все це має бути узгодженно. Втім, як би там не було, прийом заявок на конкурс уже завершено, так що як то кажуть - не наївся, то й не налижешся...От якось так.
Й Вам доброї ночі та вдачі!

Написав Геннадій Коваль, 01:04 05.03.2013

Геннадію, дякую, зрозумів. Особисто я вважаю кращим методом боротьби – зробити життя в стократ кращим – і тоді підуть люди самі громити постаменти, і скажуть люди - які ми дурні, як ми жили… А може – ще й поставлять пам’ятник комусь при життю… Про це можна лише мріяти – кому?
Хочу сказати про окремі позитивні моменти, саме цієї, другої новели – є продумана лінія побудови міцних характерів, хлопці ходять в спортзал, можуть постояти не лише за себе, а й припинити неподобство. Бачиться плюс і в тому, що цікавляться політикою. Однак, діалоги щодо політики, видаються, дещо газетними – хотілося би бити не зовсім у лоб, а з я підтекстом, може, навіть, з жаргоном… Хоча, політика – річ мінлива… Про неї завжди в художніх текстах писати складно.
Щодо конкурсу Шевченка, то в умовах було оголошено, що новели можуть бути різні, з не стандартними поглядами. Можливо й варто було б взяти участь.
Успіхів Вам, доброї ночі.

Написав Федір Янько, 23:45 04.03.2013

Федоре, щиро дякую за увагу до твору!
Може дійсно - просто пацани. Це ж вже відкрито до глядацької оцінки та цілком від неї залежить. Адже навряд треба давати остаточну відповідь про авторське відношення до героїв, щоб це відношення глядач сам міг сформувати.
Я не думаю, що фільм цей взагалі якось буде цікавий аудиторії європейській, якщо в голову кута виносити "що ми можемо, як ми боремося", адже фільм не про це.
Щодо резонансу в межах України, то я тут взагалі цілком спокійний, бо хоч сценарій й не унеможливлює прямих трактовок, а головне - ніяким чином не закликає до розбрату, та безсумнівно трактовки такі можливі й вони будуть, але вони навряд спричинять щось радикальне в плані змін, адже від вибухових реакцій народ наш вакцинований досить добре. Чому останні десятиліття є свідоцтвом, адже в нас велика купа проблем вагоміших, що на вирішення світоглядних просто не вистачає, а ні снаги, а ні часу. Напевно не такі ми вже й різні. Так що фільм, якщо він колись й буде знятий, забудеться через тиждень після закриття фестивалів, якщо він туди звичайно потрапить.
Щодо згаданого Вами конкурсу, то з цих новел нічого не надсилав, адже жодна з них не відповідає вимогам в тому конкурсі до сценаріїв висуваємих.
Ще раз дякую за коментар.

Написав Геннадій Коваль, 22:18 04.03.2013

Геннадію, Ви тут про те – дурачки вони чи герої… Гадаю – просто пацани… Звичайно, для фестивального показу можна зробити такий фільм, похизуватись перед Європою – ось ми що можемо, ось ми як боремося… З іншого боку, чи не виглядатимемо ми в очах тієї ж Європи посміховиськом – ми більше двох десятиліть все боремося з вітряками, а довкіл стільки вагоміших проблем… Не думаю, що фільм цей може викликати позитивний резонанс в Україні, більше того, він може бути вибуховим – ми всі такі різні… Не пригадаю вже, хто з великих наголосив – сідаєш писати, подумай – для кого, для чого… Може вираз й совковий, але в ньому є своя мудрість. Навіть не знаю, що й сказав би великий Кобзар, прочитавши сценарій, адже в останні роки життя він закликав не до розбрату, а до примирення навіть з колишніми ворогами. До слова, чи надсилали Ви щось із цих новел на конкурс до роковин Шевченка?

Написав Федір Янько, 21:22 04.03.2013

Пане Юрію, а я чесно кажучи й сам не знаю, дурачки вони чи герої.

Власне, задумувалося як конфлікт між героєм, що дуже сильно хоче бути "героєм країни" зі стійкою фіксацією, що напевно тянеться ще з підліткового віку його, а тому й дещо інфантильно сприймає себе та протрактовує свої вчинки в контексті своїх же ж уявлень про належне. Звідси його прагнення наслідувати певну "матрицю" вчинків. Другий же ж герой навпаки, подолав ту "матрицю" в наслідок стійкого розчарування й з цієї фрустрації окрім потягу до "сліпої" агресії, нічого не має. Ось така мотивація їх вчинків, а звідси й Шевченко як пружина конфлікту. Й далі конфлікт їхній складає собою один цільний полюс іншого конфлікту. На другому кінці якого власне "оточуюча їх повсякденність", що вони з нею пересікаються.

Ось такий був задум. Напевно він наразі й не змінився. Але в остаточному варіанті напевно слід полишити з зазначених Вами варіантів, другий. Бо чомусь мені так бачиться, що він менш "нав'язливий", чи що.
Але я не розумію наразі що конкретно Вами вкладається у "механізми гальмування розвитку України". Як Ви це бачите?

Написав Геннадій Коваль, 17:21 04.03.2013

Пане Геннадію, це не перший актуальний твір, де ви досягаєте такої бажаної в нашому кіно "синхронізації".Досягнення очевидні, але повторюються і типові недотяжки.
Про недоречність Шевченка в контексті сценарної техніки .
Так хто вони, дурачки чи герої?
Оця амбівалентність тут присутня.А чи це мета?
У «Любе» є пісня під милою назвою «Атас!». Згадайте яким серйозним тоном які речі там співаються.
Мотиваційна частина в другій новелі повністю відсутня, що цілком може бути, коли пояснювати й не потрібно.«Додумають самі…»
До того ж розмови про Шевченка сприймаються окремо!, і аж ніяк не є пружиною і не пояснюють вчинку, і не пов’язуються з ним.
Постає принаймні три варіанти:
1. Залишити, як є.(в підсумку отакі обмежені герої, відтак і їх справа)
2. романтичний варіант - залишити з таким фіналом, прибравши усі розмови про Шевченка і лібералізм, а мотивація – сам прогрес, глядач добре знає проблему.
Тут би, наприклад, кілька думок про абсолютне розуміння героями механіки гальмуваня розвитку України.
3. залишити тупі розмови, і тоді вони працюють на точний портрет певної політ сили. Але у «сили» поки-що не такі фінали.
Дохлі пам’ятники, які і так би тихо знесли, відновлюються і умножаються. Тож і фінал у цьому випадку дещо коригується: і квартиру втратили, і пам’ятник відновлено на місце та ще кращий, а мо’ навіть два чи й три.

Написав Юрій Сорока, 15:27 04.03.2013

Дякую Юрію за схавльну оцінку!
Власне з намагання додати більш широкого контексту, представленої тут другою, новелі й народився задум всього фільму загалом.
Перша новела має бути ніби вступом, що творить героя, якому, впринципі, немає за що страждати. Адже, не пам'ятаю як там буквально у Стуса, а приблизно - "можливий лише героїзм вимушеної жертви", актуальний для його часу, для героя сучасності вже неможливий. Бо наче й змушувати до героїзму вже нікому. Та й не має для кого.
Незавершеність же її (другої новели) мусить плавно перетікати в новели наступні. Що певною мірою й є її розв'язкою.

Щодо "вини" Шевченка. Претензії на оригінальність й не було. Але недоречність тут незрозуміла. Бо в межах новели це задумувалось як основна пружина конфлікту між героями. А в ширшому контексті так й доречність взагалі такого конфлікту для сучасності мала обігруватись.

Щодо сентенцій, то тут напевно взагалі все слід переписати й місцями звести репліки до якогось побутового діалогу, прибравши взагалі оту "політичну фразеологію". Хоча до кінця ще не впевненний, адже слід тепер узгоджувати з більш широким контекстом.
Втім, як би там не було, а наразі ще раз дякую за коментар та слушні зауваження, адже стає більш менш зрозуміло, в яку сторону з цим рухатися надалі.

Написав Геннадій Коваль, 15:58 03.03.2013

Не вінок сонетів, але щось в цьому є.
Класно, що мотиви Шевченка на сучасному матеріалі.
Вважаю пошук цікавим і плідним.
Першу новелу виписано детально і психологічно, загалом вона читається, хоча й бракує поетичної лаконічності і стрункості.
Друга новела, найбільш приваблива і що має самостійну редакцію, цікава суперсучасним предметом конфлікту і дифузійними взаємозв’язками з життям, що підтверджують недавні події на Сумщині.
Є незавершеність, можливо вона криється у сентенціях щодо нерішучості українського народу, власне у мотиваційній частині.
Сентенції про «вину» Шевченка, який подав матрицю мучеництва, думка не оригінальна, і недоречна.
Інші думки рядяться у збиту політологічну фразеологію, зокрема однієї «рішучої» популярної партії: оте торочення про ліберальні цінності і т.д. що на межі іронії чи й сатири.
І тут згадується те, що кращі фільми в історії кінематографа, це пародії.
Чи група «Любе», що починала на подібному полі, з пародійних пісеньок «Не валяй, дурака, Америка» і «Батька Махно смотрит в окно» та інш., а бач, яка птаха з нього виросла, стала офіційним рупором путінської Росії.
У нас своя ситуація щодо пам’ятників Леніна і живучого «наследія», отого штучного гальмування розвитку країни, на кшталт крадіжки часу з допомогою фільмів про війну, - і що
цікаво, про нашу історію, (у них хіба що Чапаєв лишився!) , це створює і роздвоєння, внаслідок намагання не реагувати, і поле для ексцентричних відтінків.
Новела тим і шикарна, що на межі, на грані.
Важко витягнути чистий героїзм з фантастично-макабричної історії, хоча митцеві можна і треба перебувати саме на цьому плідному полі.
Залишається кілька штрихів: це коли визначитесь з відтінками жанру, знайдуться точніші сентенції.
Вітаю, непогано!

Написав Юрій Сорока, 12:44 03.03.2013