втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

З 28 листопада до 1 грудня кінотеатр Grand Pera Cinemo, що в самому серці Стамбула – на проспекті Незалежності (Istiklal Caddesi), перетворився на осередок українського кіномистецтва, місце проведення перших у Стамбулі Днів українського кіно.

Чотириденна програма Днів українського кіно в Стамбулі познайомила глядачів з сучасними повнометражними та короткометражними фільмами та зібрала щоденні аншлаги.

На церемонію відкриття завітали українські дипломати, представники місцевої влади, української та кримськотатарської громад, турецькі глядачі, викладачі та студенти кафедри україністики Стамбульського університету та інші.

«Український кінематографічний проєкт такого масштабу відбувається вперше в історії українсько-турецьких відносин. Тим не менше, турецький глядач вже знайомий із сучасним українським кіно, зокрема завдячуючи міжнародним кінофестивалям в Туреччині. Можу з гордістю сказати, що наші фільми завжди отримували нагороди», - сказав у вступному слові генеральний консул України в Туреччині Олександр Гаман.

Програму кінопоказів Днів українського кіно символічно відкрили та закрили ретроспективи двох значущих для Туреччини та України фільмів. Першого дня глядачам було представлено драматичний фільм «Тамілла», знятий в Україні наприкінці 20-х років минулого століття метром турецького кінематографа Мурсіном Ертугрулем. Це чорно-біла німа кінорозповідь про молоду мусульманку, жадібний батько якої кілька разів продав її різним чоловікам. Стрічка була віднайдена в архіві Національного Центру Олександра Довженка в Києві на прохання Музею кіно в Стамбулі та Центру вивчення турецького кінематографа та театру. Спеціально для кінопоказу в Стамбулі було створено музичне оформлення фільму українськими композиторами Марією Хмельовою та Кирилом Бородіним.

«Це безцінна знахідка для нас, адже «Таміла» - це яскравий приклад турецького кінематографа тих років», - подякував українській стороні директор Центру Серпіл Акілліоглу.

Також у перший день були представлені короткометражні фільми проекту «Дивись українське»: «Анна», «На своїй землі», «Домовина», «Серцеїдка», «Клоун».

«Ці п’ять різножанрових короткометражних фільмів стали доповненням до кінематографічної палітри Днів українського кіно в Стамбулі», - звернувся перед показом до глядачів Генеральний продюсер та автор концепції проекту Андрій Різоль.


«На своїй землі»

Другий день ознаменувався показом військової кінодрами «Кіборги» українського режисера Ахтема Сеітаблаєва, який особисто представив своє творіння глядачам.

«Цей фільм знято на реальних спогадах реальних людей, - тих, хто у 2014 році захищали Україну в Донецькому аеропорту, але він не про війну. Цей фільм про мир, який народжується всередині цієї війни», - зазначив перед переглядом Ахтем Сеітаблаєв.

Він також поділився з глядачами враженнями від презентацій фільму «Кіборги», які відбулися в більш ніж 50 країнах по всьому світу, але найемоційнішою, на його переконання, була презентація фільму в Україні.

Третій день Днів українського кіно в Стамбулі почався переглядом ще одного фільму режисера Ахтема Сеітаблаєва, де він також зіграв одну із ролей. Історична драма «Чужа молитва» перенесла глядача у часи Другої світової війни та депортації кримських татар з Криму сталінським режимом. Події фільму, засновані на реальній історії життя кримськотатарської дівчини Саїде Аріфової, яка під час окупації Бахчисараю фашистами врятувала життя 88 єврейським дітям. А після приходу радянської влади, під час примусового виселення кримськотатрського народу з півострова у травні 1944 року, врятувала їх знову, довівши, що сироти не є кримськими татарами.

«Сподіваюсь, що під час перегляду ви зрозумієте, чому цей фільм має назву «Чужа молитва», а також те, що молитва, яка йде до Всевишнього задля порятунку дітей, сказана будь-якою мовою, представником будь-якої релігійної конфесії, чужою не буває», - сказав Ахтем Сеітаблаєв перед показом.

Режисер розповів глядачам, що через анексію Криму Росією у 2014 році, зйомки проводилися не на півострові, - знімальним майданчиком стали подібні до бахчисарайських вулиці в одному з міст Грузії.

Також у третій день, після «Чужої молитви», відбувся допрем’єрний показ історичної кінокартини «Толока» українського режисера Михайла Іллєнка, який також є автором сценарію цього фільму. Події кінокартини охоплюють близько 400 років та 12 важливих фрагментів історії України, а ідея її створення та перший варіант сценарію з’явилися ще у 1967 році, але реалізувати її вдалося лише зараз.

«Не лише гармати, літаки й танки -  це зброя, мистецтво - також зброя. Україна була тривалий час оточена міфами, які викривляли її портрет. Наш фільм - це низка «контрміфів». Ми пропонуємо свою версію історії - такої, якою вона була, а не такої, якою її бачили у різний час різні претенденти на Україну», - представив картину Михайло Іллєнко.

Режисер розповів, що першими його кінотвір побачили українські воїни на передовій та мешканці прифронтових районів, де відбулося 26 спеціальних показів (замість 12 запланованих). Зараз відбуваються допрем’єрні покази закордоном, а прем’єра та кінопрокат картини в Україні заплановано на 12 березня наступного року.

На допрем’єрний показ  «Толоки» завітали Заступник Міністра закордонних справ України Василь Боднар та Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.


«Толока»

«Хочу сердечно подякувати за вкладену душу, за картину, яка вмістила значну частину історії України та показала, наскільки важливою є спільність, наскільки сильними ми можемо бути разом, - відновлюватися, переживати всі потрясіння, як разом можемо будувати, протидіяти війні й побудувати новий «дім», - поділився враженнями після перегляду Василь Боднар.

«У сьогоднішньому показі фільму «Толока» зокрема та у проведенні Днів українського кіно в Стамбулі загалом, є кілька важливих моментів, але перший і головний полягає в тому, що якісне модерне кіно вперше представлене в Туреччині. Це символ того, що наша держава змінилася. Якщо розвивається мистецтво, якщо розвивається кіно, це означає, що ми рухаємося вперед», - сказав Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.

Глядачі довго спілкувалися з режисерами обох фільмів та подякували за їхню творчість, наполегливу працю, глибоке та правдиве викладення історії нашої держави, гідне її представлення в Україні та за її кордонами.

В останній, четвертий день, глядачам також було презентовано дві картини – сімейне пригодницьке кіно «Фокстер і Макс» режисера Анатолія Матешка, який розповідає історію хлопчика Макса, що став свідком дива – перетворення графіті на пса-наноробота з суперможливостями. Пригоди Макса та Фокстера не залишили байдужими глядачів, що завітали на показ цього фільму і прийняли активну участь у спілкуванні з продюсером фільму Максимом Асадчим, який представив картину та довго відповідав на питання дорослої та дитячої аудиторії після показу.

Програму Днів українського кіно в Стамбулі закрила всесвітньо відома драма режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

«Цей фільм, попри те, що не є політичним, спричинив свого часу «революції» в кінематографі й не тільки. Сергій Параджанов як режисер, Юрій Іллєнко як оператор стрічки, зробили неймовірне, – вони створили нову кінематографічну мову, яка була незрозуміла радянським цензорам, але інтуїтивно відчувалась глядачами, які прагнули не протокольного радянського, а щирого, «свого» кіно» - поділився враженнями режисер фільму «Толока» Михайло Іллєнко, брат Юрія Іллєнка.

Також, з метою впровадження співпраці українських та турецьких кінематографістів, під час перебування в Стамбулі українські кінематографісти зустрілися із представниками двох асоціацій: Асоціації продюсерів та Асоціації правовласників Туреччини. Українська сторона в своїй презентації зосередилась на залученні турецьких кінематографістів до зйомок в Україні. Турецькі продюсери висловили зацікавлення такими пропозиціями, позитивно оцінивши перспективи такої співпраці. За результатами зустрічі було домовлено про подальші конкретні кроки налагодження співпраці.

За результатами проведення Днів українського кіно в Стамбулі у турецьких ЗМІ вийшло більше 100 публікацій, які оцінили українську мистецьку подію як подію, що пройшла з неімовірним успіхом, постійними аншлагами, прекрасною організацією, а головне – з цікавою програмою фільмів, які дозволили турецькому глядачу краще пізнати Україну.

Дні українського кіно в Стамбулі були організовані за спільної ініціативи Генерального Консульства України в Стамбулі та Асоціації Сприяння Розвитку кінематографа в Україні – дивись українське.

«Ми дуже задоволені якістю співпраці з Генеральним Консульством України в Стамбулі з організації Днів українського кіно. Наші команди чудово спрацювались. Особливо вдячний Генеральному консулу України в Стамбулі Олександру Гаману та його дружині Ірині, консулу Олені Ващенко, консулу Катерині Пасинчук за високий професіоналізм та надзвичайну людяність. Сподіваюсь, що проведення Днів українського кіно в Стамбулі стане традиційним», - зазначив Андрій Різоль, Голова правління Асоціації Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське.

За офіційною інформацією

Коментарі