[англ. B-movie] – зазвичай вважається чимось не вартим уваги, некасовим. Фільми категорії „Б” виникли як цілий напрям, мабуть, лише на початку 40-х років, хоча окремі подібні срічки фільмувалися й раніше. Між іншим, біля початків цих фільмів, як і при заснуванні кінокомпаній-гігантів Голлівуду (наприклад, MGM та Worner Brothers), стояли вихідці з Росії. Продюсер Вел Льютон (справжнє його ім’я Владімір Івановіч Лєвєнтон, родом із Ялти, племінник відомої актриси Алли Назімової), пропрацював на початку 30-х років як асистент монтажера у фільмі Девіда О. Селзніка, увійшов в історію як зачинатель з 1942 малоб’юджетного кінематографа у спеціальному відділі кіностудії RKO, згодом перекваліфікувався на белетриста, видавши 10 романів, у тому числі один порнографічний. Льютон був продюсером таких фільмів жахів, що стали малою класикою, як „Котяче плем’я”/ Cat People (1942), „Я гуляла з зомбі”/ I Walked with a Zombie (1943), „Прокляття котячого племені”/ The Curse of the Cat People (1944), „Викрадач тіл”/ The Body Snatcher (1945), „Острів мертвих”/ Isle of the Dead (1945).

У 50-ті роки малоб’юджетне фантастичне кіно переживало перід розквіту. „Щось”, „Муха”, „Вторгнення викрадачів тіл”, „Крапля”, „Амазонки на Місяці”, „Напад 50-фунтової жінки” і низка інших сучасних картин мають прямі аналогії в кінематографі класу „Б” сорокарічної давнини, а деякі з визнаних касових фільмів 70-90-х років містять більш приховані цитати з того ж джерела. У 50-60-ті роки некоронованим королем кіно категорії „Б” був режисер і продюсер Роджер Кормен, який зняв 45 повнометражних стрічок за 16 років своєї активної діяльности. Причому ці картини були вже різними за жанром – не лише містичними екранізаціями розповідей Едґара По, але й фантастичними фільмами („День, коли світ скінчився”/ Day the World Ended (1955), „Атака крабів-монстрів”/ Attack of the Crab Monsters (1957), „Війна сателітів”/ War of the Satellites (1958)), ґанґстерськими („Кулеметник Келлі”/ Machine-Gun Kelly (1958), „Різанина у день святого Валентина”/ The St. Valentine's Day Massacre (1967), „Кривава мати”/ Bloody Mama (1970)), молодіжно-рокерівськими („Лялечка-підліток”/ Teenage Doll (1957), „Карнавальний рок”/ Carnival Rock (1957), „Дівчина з коледжу”, „Дикі янголи”/ The Wild Angels (1966), „Подорож”/ The Trip (1967)).

У 1994 році один з учнів Кормена Монте Геллман, не маючи самостійної роботи, був усе таки причетним великою мірою як продюсер до створення „феномену Квентіна Тарантіно”, який начебто без зусиль перейшов від малоб’юджетного й некасового кіна („Шалені пси”) до середньоб’юджетного й супергітового („Кримінальне читво”). Його соратник Роберт Родріґез, який примудрився зняти „Мар’ячі”/ El Mariachi (1992) всього за 7 тис. долярів й зібрати у прокаті 2 млн. долярів, також дістав можливість оперувати в подальшому у фільмах „Десперадо”/ Desperado (1995) та „Від заходу до світанку”/ From Dusk Till Dawn (1996) б’юджетом у межах 8-10 млн. долярів.

"Атака крабів-монстрів"

Стрімкий розвиток кіна, прибутки від якого вже на початку 80-х років перевищували прибуток від кінопрокату, сприяв тому, що багато стрічок, які знімалися в Америці, почали випускати відразу на касетах, минаючи стадію показу в кінотеатрах. Ще існує велика партія картин, розрахованих на країни третього світу. Див. також „Треш”, „Кітч”.

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь