Шановні друзі!
Прошу допомоги у розв'язанні непростої ситуації.
Коротко суть справи. Восени минулого року мене запросили взяти участь у експертній комісії при Держкіно. Це - дорадчий орган, який оцінює прислані на конкурс кінопроекти, аби рекомендувати деякі з них до подальшого кіновиробництва.
Сам відбір відбувається у два етапи. На першому експерти діляться на групи (у кожній має бути щонайменше семеро експертів), кожна з яких знайомиться із проектами певної номінації: дебюти, анімація, дитячі, неігрові та ігрові картини. Кожен з експертів оцінює проекти за п’ятибальною системою. За результатами голосування, у другий тур переходять проекти, які отримали більше чотирьох балів.
У другому турі відібрані проекти беруть участь у публічних пітчингах, після яких кожен із експертів знову їх оцінює , заповнюючи «Висновок експертної оцінки кінопроекту» , зазначає «Рекомендую» або «Не рекомендую» і коротко висловлює власну мотивацію.
Тепер історія моєї участі у всьому цьому.
Як і кожен експерт, я пройшов через усі етапи конкурсу, брав участь у всіх засіданнях комісії та своєчасно оцінив усі запропоновані проекти. Я оцінював проекти у номінації ігрових та короткометражних картин.
Усі формальності з конкурсом закінчилися ще до нового року, проте Держкіно не поспішало оголошувати результатів.
Наприкінці січня цього року до мене звернувся один із працівників Держкіно, аби я підписав протокол другого туру конкурсу та таблицю зі своїми підсумковими оцінками. Протокол я підписав, але оцінки не став підписувати, бо у таблиці була приблизно четверта частина моїх оцінок, усі інші були відсутні. Мені обіцяли помилку виправити (хоча я не розумію, як вона взагалі могла трапитися, адже я заповнив і віддав у Держкіно усі свої картки).
Але я так не побачив виправленої таблиці. Минуло два місяці. Я написав листа у Держкіно з проханням вирішити цю проблему, проте відповіді не отримав. Разом з тим Держкіно не просто оголосило результати конкурсу, а ще й затвердило їх на колегії міністерства культури.
Через якийсь час мені зателефонував той самий працівник Держкіно, який обіцяв мені виправити помилку із таблицею з моїми оцінками. Він запитав мене, чи буду я далі брати участь у роботі комісії, бо вже оголосили третій конкурс проектів. Я відмовився брати подальшу участь у роботі комісії і поцікавився, коли ж побачу таблицю із власними оцінками. Він відповів, що Держкіно загубило мої картки.
Простіше кажучи, мої картки з оцінками були вилучені працівниками Держкіно і не використовувалися при оцінці проектів.
Таким чином, у уже простий спосіб Держкіно позбавилося незручних оцінок одного із експертів.
На сьогодні доля моїх карток з оцінками для мене невідома. Усі спроби з’ясувати її через офіційні та неофіційні канали успіху не мали. Я підозрюю, що мої оцінки не просто були вилучені, а ще й сфальсифіковані.
Підстав так вважати у мене кілька.
Ось одна із них. Вже після першого етапу конкурсу Держкіно в особі пані Катерини Копилової заявило про свої пріоритети. Серед таких пріоритетів був проект «Поминальна молитва», який з ініціативи голови Держкіно та всупереч правилам потрапив до другого туру, хоча і набрав 3,5 бала. (прохідний бал 4).
Не особливо покращилися його результати і після другого туру. За усіма показниками, проект не потрапляв у число переможців. І ось коли все закінчилося, коли були вже заповнені та здані усі картки експерта та підраховані бали, почалося головне - тиск на експертів.
Зокрема, мені було запропоновано змінити свої оцінки щодо двох проектів – «Поминальної молитви» та «Толоки». Я відмовився це зробити. У результаті, мої картки були просто вилучені і не брали часті у грі, а «Поминальна молитва» стала одним із переможцем. Натомість «Толока», яка після першого голосування мала 4,2 бала, не ввійшла у число рекомендованих до фінансування проектів.
Відтак я вимагаю:
1.Від Держкіно публічно роз’яснити ситуацію із моїм голосуванням та пред’явити заповнені мною експертні висновки з усіх оцінюваних мною проектів.
2. Міністерству культури провести службове розслідування інциденту із відповідними висновками.
Також я закликаю взяти активну участь у вирішенні цієї проблеми своїх колег з експертної комісії та членів Громадської ради при Держкіно.
Також закликаю широку громадськість взяти під контроль конкурс кінопроектів, аби убезпечити українську кіноіндустрію від корупційних схем.
Шановні друзі! Буду вдячний за поширення цього листа.
Ігор Грабович
Прошу допомоги у розв'язанні непростої ситуації.
Коротко суть справи. Восени минулого року мене запросили взяти участь у експертній комісії при Держкіно. Це - дорадчий орган, який оцінює прислані на конкурс кінопроекти, аби рекомендувати деякі з них до подальшого кіновиробництва.
Сам відбір відбувається у два етапи. На першому експерти діляться на групи (у кожній має бути щонайменше семеро експертів), кожна з яких знайомиться із проектами певної номінації: дебюти, анімація, дитячі, неігрові та ігрові картини. Кожен з експертів оцінює проекти за п’ятибальною системою. За результатами голосування, у другий тур переходять проекти, які отримали більше чотирьох балів.
У другому турі відібрані проекти беруть участь у публічних пітчингах, після яких кожен із експертів знову їх оцінює , заповнюючи «Висновок експертної оцінки кінопроекту» , зазначає «Рекомендую» або «Не рекомендую» і коротко висловлює власну мотивацію.
Тепер історія моєї участі у всьому цьому.
Як і кожен експерт, я пройшов через усі етапи конкурсу, брав участь у всіх засіданнях комісії та своєчасно оцінив усі запропоновані проекти. Я оцінював проекти у номінації ігрових та короткометражних картин.
Усі формальності з конкурсом закінчилися ще до нового року, проте Держкіно не поспішало оголошувати результатів.
Наприкінці січня цього року до мене звернувся один із працівників Держкіно, аби я підписав протокол другого туру конкурсу та таблицю зі своїми підсумковими оцінками. Протокол я підписав, але оцінки не став підписувати, бо у таблиці була приблизно четверта частина моїх оцінок, усі інші були відсутні. Мені обіцяли помилку виправити (хоча я не розумію, як вона взагалі могла трапитися, адже я заповнив і віддав у Держкіно усі свої картки).
Але я так не побачив виправленої таблиці. Минуло два місяці. Я написав листа у Держкіно з проханням вирішити цю проблему, проте відповіді не отримав. Разом з тим Держкіно не просто оголосило результати конкурсу, а ще й затвердило їх на колегії міністерства культури.
Через якийсь час мені зателефонував той самий працівник Держкіно, який обіцяв мені виправити помилку із таблицею з моїми оцінками. Він запитав мене, чи буду я далі брати участь у роботі комісії, бо вже оголосили третій конкурс проектів. Я відмовився брати подальшу участь у роботі комісії і поцікавився, коли ж побачу таблицю із власними оцінками. Він відповів, що Держкіно загубило мої картки.
Простіше кажучи, мої картки з оцінками були вилучені працівниками Держкіно і не використовувалися при оцінці проектів.
Таким чином, у уже простий спосіб Держкіно позбавилося незручних оцінок одного із експертів.
На сьогодні доля моїх карток з оцінками для мене невідома. Усі спроби з’ясувати її через офіційні та неофіційні канали успіху не мали. Я підозрюю, що мої оцінки не просто були вилучені, а ще й сфальсифіковані.
Підстав так вважати у мене кілька.
Ось одна із них. Вже після першого етапу конкурсу Держкіно в особі пані Катерини Копилової заявило про свої пріоритети. Серед таких пріоритетів був проект «Поминальна молитва», який з ініціативи голови Держкіно та всупереч правилам потрапив до другого туру, хоча і набрав 3,5 бала. (прохідний бал 4).
Не особливо покращилися його результати і після другого туру. За усіма показниками, проект не потрапляв у число переможців. І ось коли все закінчилося, коли були вже заповнені та здані усі картки експерта та підраховані бали, почалося головне - тиск на експертів.
Зокрема, мені було запропоновано змінити свої оцінки щодо двох проектів – «Поминальної молитви» та «Толоки». Я відмовився це зробити. У результаті, мої картки були просто вилучені і не брали часті у грі, а «Поминальна молитва» стала одним із переможцем. Натомість «Толока», яка після першого голосування мала 4,2 бала, не ввійшла у число рекомендованих до фінансування проектів.
Відтак я вимагаю:
1.Від Держкіно публічно роз’яснити ситуацію із моїм голосуванням та пред’явити заповнені мною експертні висновки з усіх оцінюваних мною проектів.
2. Міністерству культури провести службове розслідування інциденту із відповідними висновками.
Також я закликаю взяти активну участь у вирішенні цієї проблеми своїх колег з експертної комісії та членів Громадської ради при Держкіно.
Також закликаю широку громадськість взяти під контроль конкурс кінопроектів, аби убезпечити українську кіноіндустрію від корупційних схем.
Шановні друзі! Буду вдячний за поширення цього листа.
Ігор Грабович