втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму

Амброджо Лоренцетті. Гурт кларисок

Коментарі



Дякую, Геннадію, за розгорнутий коментар. Перше Ваше припущення є вірним. Дійсно, цей сценарій має першоджерело - це львівські легенди, які, на жаль, поширюються між людьми, втрачаючи авторство. Я просто адаптувала до сценарію одну з легенд. Не можу на 100% сказати, що вона достовірна. Але як є. А щодо часу - це середньовіччя по тій причині, що на той час дійсно існував тунель між костелом кларисок (сьогодні це Музей Пінзеля) і монастирем бернардинців. І всі події відбувались тоді. А сьогодні, як говорять багато журналістів, на місці цього тунелю - підземний перехід. До того ж, якщо показувати сьогодення - історію треба доволі таки ретельно адаптувати.

Написав Оксана Артеменко, 15:02 24.08.2013

Як там у переспіваного класика "...
I того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Грiха!"
Цікаво перш за все як дівоча фантазія на задану тему....

Хоча все дещо спрощено й перш за все виникає питання стосовно часу відббуваючоїся дії - чому саме середньовіччя? Адже нашому часу така легковажність та простота були б дещо суголоснішими? Чи бува не за якимось першоджерелом це писано? Й тоді можливо ця гра з часом має на меті провести паралель з сьогоденням й тим самим зайвий раз підкреслити, що по суті нічого не змінилося... Якщо так, то, як то мовиться - більше питань немає...

Якщо ж ні, то чому б не одразу піддавати головну героїнню отій спокусі так миттєво та безконфліктно, а на томість дещо затягнути її шлях до гріхопадіння, побити головою об стіну в сумнівах та розпачу, заставити посперечатися, доводити ницість... чи ще якимось чином більш об'ємно розкрити підвалини характеру її особистості... бо воно начебто ота ремарка про її непотрібність в сім'ї та необхідність пошвидше її спекатися й виправдовує її ж легковажність, та використані в сценарії елементи боротьби та вагань героїні тим не менш якось поверхнево її розкривають, не оповідають про те, що ж саме вона відчувала (хоча не знаю, можливо б гра актриси більш об'ємно то все й передасть).
Варто напевно відмітити й розв'язку. Напевно вона певною мірою вдала. Адже так виходить, що ті клариски в дивному аспекті сприймають кожну свою нову побратимку як чергову грішницю, процес спокуси та гріхопадіння котрої лише питання часу. (Теж, напевно, не погана лінія для поглиблення конфлікту).

Й в цілому виходить, що вийшла доволі таки випукла алюзія до відомої біблійної легенди, писана з такою легкісттю, якій позаздрив би, напевно, й сам де Сад.

Написав Геннадій Коваль, 19:31 23.08.2013