втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму


Коментарі



Дякую, Геннадію, за коментар.
У кожного своє розуміння свободи. Не думаю, що наша героїня залишиться самотньою. Фінал - це лише початок якоїсь нової історії.
Коли я писала "Маріонетку" я не вкладувала туди нічого більшого, ніж сам пошук свободи. Щодо думок С.де Бовуар - це ваше трактування цієї історії. Так само, як кожен читач зможе знайти і побачити там щось своє. Хоча моє бачення історії трохи відрізняється від вашого.
І якщо ліризм закладено в основі, то і в сценарії, і надалі у фільмі він не зникне. Правда, це залежатиме ще й від режисера.

Написав Марина Артеменко, 10:47 07.11.2012

Оповідання зворушливе та просякнуте непідробним ліризмом. Створює певний полісемантичний ряд, бо мені, не знаю чому, пригадалась й історія дюймовочки, й гофмановський кіт Мур...
Також ліризм та певна, мабуть закономірно притаманна дівочому свтогляду, ніжність, по особливому вирізняються на фоні розкриваємої теми. Адже писати про свободу полюбляють напевно не менше, а ніж про кохання. Й дане оповідання вигідно виокремлюється на фоні так званих "антиутопічних" історій, де герой протистоїть тотальності та всепоглинутості, замкнутості в контроль.
Стосовно самої теми - дещо провокативною бачиться думка, що досягнення свободи бачиться через усамітнення, адже коли нікому не потрібен, то значить самотній?
З іншого боку, не знаю, наскільки це продумано та вкладено автором у зміст свого твору, але "маріонетка" розкриває тему не просто людської свободи, а тему саме свободи жінки в нашому суспільстві. Й в цьому дуже добре підкреслюють одну з думок С.де Бовуар, яка вважала, знову ж таки - в контексті суспільного устрою Європейсько стилю буття - що жінка стає вільною тільки з досягненням післярепродуктивного віку. Тобто, тоді. коли стає вільною від економічних, соціальних, а головне - біологічних чинників. Тобто, якщо довести до логічного завершення думку - коли стає вже не потрібною й відданою самій собі.

Є певні побоювання, адже якщо тема розкриється беззаперечно, та чі не зникне цей проникливий ліризм, якщо оповідання втиснути в більш жорсткий сценарний формат.

Написав Геннадій Коваль, 00:54 05.11.2012