втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій короткометражного ігрового фільму


Коментарі



Ні, Ігоре, це я Вам вдячна - за увагу і зовсім неочікуване сприйняття. Про гороровий фінал, я думаю, Ви перебільшуєте: це ж «перевьортиш», його треба готувати візуально. Проте Дід Мороз як чудовисько… аж закортіло написати ще серію
Я вказую вік умовно; тобто, якщо написати «молода, але не зовсім юна» - читач сприйме це відносно свого віку, це може бути і 35, і 16. Але Снігуронька все ж має бути молодою, а за цим сценарієм – мати якийсь досвід.
Дія відбувається у великому місті; може, я помиляюсь, але в великих містах що України, що Росії (дві країни, де взагалі водяться Снігуроньки) народ знає, хто це такі.

Написав Ганна Керпель, 00:24 17.03.2012

Ганно, дякую, що відгукнулися. Ваш сценарій справді багатофункціональний. Стільки завдань одразу. Хотів запитати. Представляючи своїх героїв, Ви дуже приблизно вказуєте їхній вік, наприклад, Снігурочці – від вісімнадцяти до двадцяти п’яти. Так само й з іншими героями. Це, з одного боку, дає ніби ширший простір для фантазії, а , з іншого, звужує її, бо усі герої мають свою вікову нішу. Чому та ж сама Снігуронька не може бути старшою?

Ще одне запитання: а як бути із простором? Дія Вашої історії має якусь певну локалізацію, чи може бути перенесена куди завгодно? Але не всім такий вже й близький Дід Мороз та Снігуронька, наприклад, на території України.

І ще одне. Складається враження, що головне завдання історії – зруйнувати новорічну міфологію, зробити механіку новорічних подарунків від діда Мороза видимою. Проте чи не надто зловісним є фінал, зроблений у стилі горору? Таким чином, повільно наближаючи камеру до невідомої істоти, яка сидить у кріслі спиною до глядача, найчастіше позначають, що чудовисько, яке напередодні було знищене, насправді вижило і знову готове до пригод.

Тобто, з усіх точок зору, це сумна історія.

Написав Ігор Грабович, 21:31 16.03.2012

Ігоре, для чого – це таке питання, на яке можна відповідати на зовсім різних рівнях. Це – версія, звідки ДМ бере подарунки. Це ілюстрація припущення, що кількість добра на землі є постійною. Добро (в цьому випадку) «конвертується» в подарунки. Чи, красивіше: чекаєш на подарунок від чудового Дідуся? – допоможи потворній Бабусі. Дехто з читачів знайшов тут і зовсім інше (сама не вкладала, але - вкладається): «за кожним шанованим дідусем стоїть упахана вусмерть онука». Нарешті, це спроба відтворити спосіб життя Снігуроньки поза новорічним святами, бо, на відміну від ДМ, це якесь зовсім дискретне створіння.
Щодо міфології. ГГ тут – саме Снігуронька, і з нею, мабуть, ще складніше. Радянська Снігуронька – це онука ДМ, дивна істота, що існує виключно на свята, розмовляє віршами та допомагає Дідусеві не переплутати квартири чи подарунки. Проте дорадянська, казкова Снігуронька – це зовсім інше. Хай і зліплена зі снігу, вона повністю інтегрована у реальне життя (чому й гине, так би мовити, під час тусовки). Тобто, сценарна Онука-Снігуронька ближче до казкового персонажу.
Жанр було позначено для того, щоб з візуальної т.з. це не сприймалось як щось суто трагічне-соціальне.

Написав Ганна Керпель, 16:18 16.03.2012

Доволі несподівана історія про онуку Діда Мороза, яка просить милостиню, яку згодом відправляє дідові Морозові на подарунки, які той розвозить нужденним.

Дід Мороз ( на відміну від Санта Клауса) не так часто бував в неортодоксальних ситуаціях. У типовому сприйнятті ( я сам належу до такого) дід Мороз завжди був периферійним персонажем, який з’являвся, аби вручити дітям подарунки на новорічних ранках. У кіно його поява також не відзначалася розмаїттям.

І тут – отака історія. Її важко оцінити з боку самої історії. Це важко зробити через брак, власне, контексту. Бо, з одного боку, ми знаємо, що діда Мороза не існує і дітям подарунки купують батьки, з іншого, якихось притомних альтернатив у кіно про цього персонажа взагалі не було. Річ ще й у тому, що автор, називаючи свою історію за жанром «комедією, казкою і навіть трохи притчею» ще більше заплутує сліди.

Якби йшлося про акторів, які грають Діда Мороза та Снігуроньку, було б простіше якось класифікувати ситуацію. Так само не виникало б проблем, якби йшлося про різновид історії на кшталт фільму «Санти на експорт» /Rare Exports.

Річ у тім, що міфологія діда Мороза достатньо бідна на тлі детально розробленої та куди універсальнішої міфології Санта Клауса, який зачіпає не тільки дітей, але й дорослих.

Проте у сценарії «Онука» у несподіваний спосіб поєдналися соціальна та міфологічна реальність, які, як мені здається, не особливо сполучаються одне з одним. Відтак, авторові, на мій погляд, варто пролити додаткове світло на свій задум.

Бо якщо ж абстрагуватися від жанру, то історія досить легко та динамічно написана, чітко структурована із несподіваним фіналом. От тільки б зрозуміти, для чого усе це?

Написав Ігор Грабович, 15:03 16.03.2012

Під час читання важливо мати на увазі, що жанрово - це комедія, казка і навіть трохи притча

Написав Ганна Керпель, 09:45 22.11.2011