втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

ШЕВЧЕНКО КАТЕРИНА ХХІ

20.03.2011


Сценарій сучасної української мелодрами за класичними мотивами

Третя премія у номінації «Кіносценарії» Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», 2008 рік.

Коментарі



Дякую всім несподіваним читачам моїх сценаріїв. Певен, що їх буде більше.

Напевне будуть і глядачі: Катериною періодично цікавляться, правда, з наміром переробити під російській ринок. Але зникне пікантна складова, як то переробка сюжету Т.Г. Шевченка, лишається космополітична мелодрама, таких у сусідів пачками випускають, а ми тут їм заздримо.

Тому все ж таки думаю, що українці швидше зацікавляться. Навіть не так: я вірю. :)

Написав Андрій Кокотюха, 12:55 10.09.2012

Чогось згадав фільм "Русалка" як поєднання казкового з реаліями життя
http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/278156/

Написав Дан Воронов, 13:37 05.12.2011

Cучасна адаптація класичного твору – це завше цікаво, це привертає глядацьку увагу, безпосередньо наближаючи класичну «історію з іншого часу» до часу теперішнього. Звісно, в нашому випадку це особливо цікаво, бо береться не просто один з найхрестоматійніших Шевченкових творів, а сюжет, що за умов осучаснення вочевидь і гостро може проявити актуальність класики.

Власне, лейтмотивом сюжету є знаменита цитата з Шевченкової «Катерини» - «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Бо москалі – чужі люде, роблять лихо з вами…». Лишень москаль в оновленому сюжеті є московським актором, в якого закохується сучасна українська Катерина.

Глядацька перспектива в такого сюжету вочевидь є. Андрій напевне звертає на це увагу, вибудовуючи, услід за Шевченком, свою драматургію, втім, змінюючи трагічний кінець на гепі-енд, не без достатньо елеґантної іронії в авторських словах: «У фіналі відбувається загальне примирення. Посміхається хлопчик – син Катерини». Не так політкоректність, як підморгування глядачеві…

Написав Володимир Войтенко, 18:27 04.12.2011