втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Володимир ВойтенкоАК 

Вночі з 11 на 12 жовтня о 01:20 на телеканалі «1+1» – програма «Арґумент-Кіно»: фільм українського режисера Аркадія Мікульського «Вишневі ночі» (1992) та розмова у студії з режисером про стрічку та її витоки…

 «Вишневі ночі» – картина початків української незалежности, власне, 1992 року виробництва. Її було створено на кіностудії «Рось» режисером Аркадієм Микульським за сценарієм Василя Портяка. Сценарій, своєю чергою, ґрунтувався на сюжеті однойменної повісти письменника Бориса Харчука.

Сюжет фільму «Вишневі ночі» розгортається наприкінці Другої світової війни на теренах Західної України й оповідає історію трагічного кохання двох молодих українців, що опинилися по різні боки барикад – лейтенанта НКВД В’ячеслава Денисенка та зв'язкової УПА Олени Мартинюк на псевдо Калина.

Денисенка грає російський актор Владімір Шевєльков, який 11 березня 2014 року підписав звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента Путіна стосовно анексії Криму.

 Калину ж утілила на екрані акторка Київського театру ім. Івана Франка Інна Капінос. У стрічці також зайняті такі видатні українські кіноактори, як Костянтин Степанков та Михайло Голубович.

В «Арґументі-Кіно» ми вже кілька разів принагідно згадували й міркували про фільм «Вишневі ночі» Аркадія Мікульського. Зокрема, йшлося про те, що сюжет картини загалом вибудувано, сказати б, за політично коректним принципом симетрії. Себто автори стрічки нікому не хочуть одверто симпатизувати й нікого не хочуть засуджувати.

Відтак симетричними й ніби вартими одне одного тут є два табори – українських націоналістів, власне, упівців, та сталінських енкаведистів, які воюють одне з одним, як ніби Монтеккі та Капулетті з трагедії Шекспіра, власне, з «Ромео та Джульєтти». Особливо ж цей мотив візуально, пластично оприлюднюється й підкреслюється у фінальних сценах фільму.

Загалом бо жертвою обставин та протиборчих сторін стають двоє юних закоханих, які ніби випадково народилися в непідходящих родинах. Із фільму майже цілком виводиться історичний контекст, і сам конфлікт фактично подається як громадянська війна, як певне непорозуміння, що його слід виправити заради майбутнього.

Наскільки правомірним є подібне трактування трагічних подій у Західній Україні 1940-50-х років – кривавого упокорення борців за національну незалежність? Якою є історія творення цього фільму? До студії «Арґументі-Кіно» завітав режисер «Вишневих ночей» Аркадій Мікульський, який розповість про витоки фільму й, так чи так, запропонує своє баченя проблеми.

В кожнім разі, в екранній версії «Вишневих ночей» вирує класична трагедія. Але така, що розриває українські серця.

Аркадій Мікульський у студії "Арґументу-Кіно"

Зрештою, кривава українська історія нині пише нові свої сторінки. Значить, ми не вивчили її минулих уроків, як належить, та не розпізнали ворога…

Коментарі