У мене виникли питання по "Штангісту". Можна?

Фільм не дивився, читав сам сценарій на "Сценарній майстерні" http://screenplay.com.ua/screenplays/?id=551 Відтак мені важко збагнути:

1. Навіщо головний герой холоднокровно втопив трьох кошенят? У випадку з Герасимом і Муму - все зрозуміло. А тут, якось не дуже.

2. Про що має розповісти глядачеві випадок з чоловіком, що впав з даху багатоповерхівки? І чому він лишився живим, тільки накульгувати став? В чому задум і геніальність епізоду?

3. Похоронити батька для Петра - це всього три дні. Дорога туди, похорон і назад. Можна було би поїхати і приїхати. І тренуваннями надолужити. А надто - з таким як у Петра ентузіазмом. Навіть самозреченням.

Інша річ, якби батько помер напередодні самих змагань. І тоді у героя виникла б сильна моральна дилема - їхати на турнір чи на похорон. І якби він лишився на змаганнях, то його мовчання можна було б легко пояснити, воно сприймалося б природно і виглядало б цілком достовірно.

На ФБ-сторінці "Штангіста" мені відповіли, що кіно на 70 % відрізняється від сценарію на "майстерні".

А що, у кіні штангіст кошенят не топить?

Протагоніст здобув перемогу над суперником і собою, підтвердивши тим самим вірність заповітам і життєвим настановам батька, чим засвідчив свою синівську любов.

Здається, такий задум фільму. Але там не відчувається людяності, він не зворушує, не розчулює. Суцільні м'язи і м'ясо. Немає душі. Ну, я про себе кажу. Це мені так. Може прогледів?

Натомість, виникають питання про штучність сюжету, невмотивованість і жорстокість у поводженні головного героя.

Цей штангіст мені здався штучно виведеною у кінолабораторії моральною потворою. І з гордістю показаною широкому загалу.

Страшно стає за дітей штангіста: якщо йому народять, то чи не втопить він їх у відрі? Одного за іншим. Отак просто як тих кошенят. Може про це побачимо у "Штангісті-2"?