втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Сергій Тримбач



Народився 17 вересня 1950 року, с. Жовтневе, тепер у межах м. Олександрія Кіровоградської обл.

Український кінокритик, кінознавець, кіносценарист.

Чинний голова Національної спілки кінематографістів України. Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (2008), Заслужений діяч мистецтв України (2013).

Автор багатьох публікацій, присвячених історії та сучасності українського кіно. 

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1973). Працював консультантом Спілки кінематографістів України, потім — науковим співробітником відділу теорії мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАНУ). У 1998—2004 — заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка з питань архівно-наукової роботи. У 2001—2004 виконував обов'язки директора Музею Київської кіностудії імені О.Довженка. Від 2005 — завідувач відділу кіномистецтва і телебачення ІМФЕ НАНУ. 

Автор сценаріїв фільмів «Важко перші сто років» (1997), «Творець із Божою іскрою» (1997, у співавт.), «Златокрай» (1996, авт. дикт. тексту), «Богдан Ступка. Львівські хроніки» (1998), "Небилиці про Борислава" (1999), «Любов небесна» (2002), "Вічний хрест" (2003), "Небезпечно вільна людина" (2004), "Живі" (2008), "Довженко починається" (2009), "Райдуга в Каракумах" (2014) та ін.

Від 1976 року виступає у пресі зі статтями і рецензіями з питань розвитку кіномистецтва. Автор книг “Взаимодействие науки и искусства и творчество художника” (1988, у співавт.), «Іван Миколайчук. Білий птах з чорною ознакою» (1991, автор та перекладач), “Художественное в эстетике и искусстве” (1990, у співавт.), “Олександр Довженко. Фільми. Малюнки. Задуми” (1994, упорядник, співавтор), “Кіно- і відеофільми України. 1996-1998. Анотований каталог” (1999, керівник проекту), “Фільми України. 1997-2000. Анотований каталог” (2000, керівник проекту), “Українське ігрове кіно 90-х (альбом компакт-дисків, 2001, керівник проекту), “Subversionen des Surrealen im mittel-und osteuropaischen Film (Frankfurt am Main, 2002) – “Субверсії сюрреалізму в кіно Східної та Центральної Європи” (Франкфурт-на- Майні, 2002, у співавт.), “Іван Миколайчук. Життєпис. Фільмографія. Спогади. Роздуми про кіно. Сценарії. Бібліографія” (Упорядник та автор.- Київ, 2002), "Довженко і кіно ХХ століття" (упорядник та один із авторів.- Київ, 2004).Олександр Довженко. Загибель богів: Ідетифікація автора в національному часо-просторі”.- Вінниця.- Глобус-прес, 2007. - 800 с.;  «Україна - Німеччина: кінематографічні зв'язки» (2009, упорядник та автор, спільно з Г.Шлегелем), „Іван Драч. Криниця для спраглих”. Збірник сценаріїв, віршів, статей та інтерв”ю.- Упорядкування, стаття „Іван Драч як кінематограф”, коментарі, примітки.-  Київ: Мистецтво, 2010;  „Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1945”. Харків: Фоліо. 2013 (співавтор вступної статті, літературне та наукове редагування тексту Щоденників; "Довженко без гриму".- Упорядник (спільно з В.Агеєвою), автор статей, коментарів та приміток.- К.: Комора, 2014. 

За публікації з кінознавства, кінокритики та історії кіно відзначений преміями:

  • Спілки кінематографістів СРСР (1980)
  • Спілки кінематографістів Таджикистану (1982)
  • Спілки кінематографістів України (1987)
  • Імені Фелікса Соболєва (2006)
  • Імені Віктора Дьоміна (2007, Росія)
  • Імені Олександра Довженка (2008)
  • Фільми "Любов небесна", "Вічний хрест", "Небезпечно вільна людина", "Довженко починається..." отримали призи багатьох міжнародних та національних кінофестивалів.

Сценарії та синопсиси