втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Богдан Панкрухін, .Yabl

Спочатку стрічка південнокорейського режисера Пон Джун Хо підкорила Міжнародний Каннський кінофестиваль, тепер вона отримала чотири нагороди у головних номінаціях "Оскару" - за кращий фільм, кращий фільм іноземною мовою, кращий оригінальний сценарій та за режисуру. То хто ж такий Пон Джун Хо та як він прийшов до такого шаленого успіху? 

Походить Пон Джун Хо з творчої родини. Його дід був відомим письменником, а батько - дизайнером.  Свою першу вищу освіту він отримував в області соціології в університеті Йонсей. Вже тоді хлопець був членом кіноклубу в своєму виші. Після цього, на початку 90-х чоловік пройшов дворічний курс в Корейській академії кіномистецтв. Там Пон знімав багато короткометражок. Одна з них навіть потрапила у програму міжнародних кінофестивалів у Ванкувері та Гонконгу. 

Наступні декілька років Пон Джун Хо працював помічником інших режисерів. Так, наприклад, він потрапив до творчої команди фільму “Мотель “Кактус””, а також став одним із сценаристів стрічки “Субмарина: привид”.

В 2000 році режисер знімає свою дебютну повнометражну роботу “Собака, що лає ніколи не вкусить”.

Та справжня слава прийшла до Пон Джун Хо у 2009, коли він випускає фільм “Мати”. Сюжет розповідає про жінку, сина якої звинувачують у жорстокому вбивстві. Все, що їй залишається - довести його непричетність, інакше доведеться попрощатися зі своїм дитям на багато років. Фільм було представлено на Каннському, а також на багатьох інших світових кінофестивалях. 

А ось вже широкому колу глядачів режисер став відомим зовсім нещодавно, а якщо бути точним, то у 2013 році. Саме тоді Пон Джун Хо вирішив зняти англомовне кіно з голлівудськими акторами. Прем`єра його антиутопічного блокбастеру “Крізь сніг” з Крісом Евансом у головній ролі вразила багатьох своїм месседжем. Фільм розмірковував на тему рівності та поділу на класи - від "вершків суспільства" до простих людей. Сюжет розгортається  у потязі, що уособлює собою державу, яка залишилась після льодовикового апокаліпсису. Пасажири, що їдуть в перших вагонах - заможна еліта, а життя в хвості потяга наче концтабір. Головний герой з низів вирішує змінити життя  та розпочати революцію. Та, варто пам`ятати, що у кожному перевороти перестає існувати поняття добра та зла і хто "добрий", а хто - ні сказати важко. Для вічного супергероя Кріса Еванса це дуже вдала та незвична роль. Варто переглянути стрічку, аби зрозуміти контраст між Евансом від Marvel та Евансом від Пон Джун Хо. 

Ще через три роки Пон Джун Хо спільно із Netflix дарують нам фільм “Окча”. У основі історії - тема захисту навколишнього середовища. Тут також не обійшлося без голлівудських зірок. Серед них - Тільда Суінтон, Джейк Джилленгол, Пол Дано та Лілі Коллінз. Стрічка поїхала на Каннський фестиваль, але тоді виник серйозний казус під час показу і фільм обсвистали. По-перше, глядачі були обурені логотипом Netflix на самому початку, адже кінофестивалі погано ставляться до стрімінгових фільмів, які не мають широкого кінопрокату. По-друге, співвідношення сторін екрану було неправильним. Екран не був відкритий на достатню висоту, і свист на адресу логотипу Netflix швидко змінився улюлюканням вже з приводу технічної помилки. Адміністрації фестивалю згодом довелося вибачатися за своїх співробітників перед авторами фільму. Та всі ці негаразди не відміняють геніальності стрічки. Історія про дружбу дівчинки та модифікованої свині, яку хочуть пустити на їжу вищі органи влади, змусить заплакати найстійкішого глядача. он Джун Хо довів, що він вміє знімати різне кіно різними методами, але в майже всіх його стрічках є певний соціальний мотив. Чи це антиутопічний потяг, чи історія матері, яка намагається відстояти у представників закону свого сина - всюди ми бачимо боротьбу класів у тому чи іншому її вияві. 

Чим же вразили світ “Паразити”?  Режисер повертається до свого коріння. Це повністю корейський фільм без жодної американської зірки.  “Паразити” - це потужна трагікомічна історія про родину безробітних ледарів, що вирішують збагатитись. Голова родини Гі-Тхека знаходить спосіб зробити це за рахунок забезпеченої сім'ї Пак. Ось тільки вибирають вони не досить цікавий спосіб. Який? Це вже дізнаєтесь під час перегляду. 

Фільм дуже влучно використовує цікаві метафори та символізм, аби зачепити глядача та змусити його думати про побачене. 

"Паразити" настільки сподобались глядачам, що після прем`єри в Каннах творці фільму отримали 15 хвилин гучних овацій та слів вдячності. Іронія долі, адже ще 2 роки тому Пон Джон Ху мусив слухати, як його роботу обсвистують на тому ж фестивалі. Та найголосніший тріумф режисера відбувся на "Оскарі-2020": "Паразити" відзначили у трьох номінаціях, сам же Пон Джун Хо став кращим режисером, обійшовши таких метрів як Мартін Скорсезе, Сем Мендес та Квентін Тарантіно. 

Ви ще не подивились "Паразитів"? Тоді мерщій у кіно - днями вони вийшли у повторний український прокат. 

Коментарі