втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Синопсис сценарію повнометражного ігрового фільму на основі сюжету однойменного роману

 «Хронос» поєднує в собі елементи наукової фантастики та соціального гротеску із християнськими мотивами.

Сюжет розгортає цілісну картину корумпованого суспільства, зовні начебто позбавленого національних рис, та водночас за своєю атмосферою і траєкторіями розвитку тотожного сучасній Україні.

2040 рік. Досліджуючи природу біологічного часу людини, професор Койфман винаходить хрономат – пристрій, здатний оперувати так званим темпоральним запасом організму. Новий винахід дає змогу блискавично змінювати людський вік, вилучаючи або додаючи роки, місяці і навіть окремі дні. Біочас відтепер можна акумулювати і транспортувати, продавати і купувати.

Ми пізнаємо тогочасне суспільство, що воно стрімко трансформується під впливом технології, через історії представників різних соціальних груп, Зокрема, реформується пенітенціарна система: тюрми порожніють, бо ув’язнення замінено вилученням із організму засудженого відповідної кількості років. Із часу, забраного у злочинців, створюють державний резерв, покликаний надавати допомогу лише невиліковним хворим. Це дає можливість підтримувати їх у тому віці, коли руйнівні симптоми ще не проявилися.

Проте невдовзі стає відомо про масштабні чиновницькі зловживання біологічним часом. Політична квазіеліта розкрадає державний резерв, використовуючи біочас для особистого омолодження, а справжнім хворим дедалі важче дістати гарантовану законами дозу. Серед «золотої молоді» поширюється темпоральна наркоманія, заснована на больових ефектах вікового «маятника» – почергового зістарювання та омолодження.

Хрономати, офіційно дозволені лише спеціальним службам, з’являються на чорному ринку, і хвиля темпорального грабіжництва накриває вулиці – просто серед білого дня з тіла перехожого можуть «викачати» весь час, полишивши його вмирати в старечій агонії.

Винахідник хрономата професор Койфман, побачивши, що його винахід обернули на зло, намагається перешкодити тотальному темпоральному грабунку – розробляє проект захисного хроножилета. Однак влада ув’язнює винахідника у психлікарні.

Надія людей на підпільну терористичну боротьбу з можновладними часокрадами зазнає краху – новітні робінгуди дбають лише про те, щоб привласнити крадений час як дорогоцінну валюту.

Врешті-решт, темпоральні генетики починають схрещувати людей і тварин – шляхом упорскування біологічного часу тварини в людське тіло. Такі гібриди із наукового експерименту перетворюються на цілу субкультуру, а потім і на політичний рух, що намагається включитися в реалізацію корупційних схем.

Можливість купити час і продовжити біологічне існування спричиняє остаточний занепад релігійної свідомості, що донедавна опиралася на таїнства смерті. Курйозний наслідок поширення темпоральних технологій – безробіття працівників похоронних служб.

Таким чином, нерозвинуте в моральному сенсі суспільство остаточно розкладається під впливом нової технології.

Визріває висновок: людство, яке так уперто шкодить самому собі, може пожаліти тільки Бог. Тому закономірно однією із сюжетних ліній є доля священика, котрий стає провідником християнського чуда.

Коментарі



Може, ти, Отапе, й правий. До речі, ось тут 5 українських книжок, які журнал "Український тиждень" вважає вартими екранізації - http://tyzhden.ua/Culture/35040 .

Написав Тарас Антипович, 13:31 27.08.2012

Ніхт, Тарас, я би так не радив робити. У чому сила роману? В його обємності (глобальності), в його яскравому контрасті звязків між людьми на фоні катастрофічних змін епохи. Екранізації не потрібні великі кошти, але потрібні гроші на мутантів і на масовку в кінці.

У Содерберга є фільм "Зараження" і, зрештою, таких фільмів багато, де є масса історій, героїв (а не 4-5 лінії). Всі вони сплітаються в один клубок.

Можна просто зблизити історії (зробити когось братом, сестрою інших героїв, зробити їх сусідами, т.д.), але я би наполягав на ПОЛІСИМФОНІЧНОСТІ сценарію і акценті на людські звязки.

Написав Остап Соколюк, 19:08 25.08.2012

Дякую за інтерес до "Хроноса". Справді, фільм "InTime" експлуатує схожу ідею, але вона там розвинута досить вузько - в традиціях непершосортного трилера, вічної біганини з пістолетом. А, можливо, я ревниво ставлюся до теми. ))) Я вже фантазував на тему екранізації на прохання журналу "Український тиждень". Очевидно, що спецефекти з різкою зміною віку - це великий бюджет, для українського кіновиробництва недосяжний. Сценарій міг би "перемолоти" мої 25 новел на 4-5 об"ємніших сюжетних ліній.

Написав Тарас Антипович, 18:13 25.08.2012

Я би написав по книзі якийсь такий сценарій у темних тонах, із яскравими нитками звязків між людьми (які там класно прописані). і фінал був би чисто по Іоану Богослову :)

Написав Остап Соколюк, 10:02 25.08.2012

Цікава історія, я думаю, екранізація могла б мати успіх у прокаті.

Написав Оксана Артеменко, 11:21 11.07.2012

Читав книгу. Класна :) Щодо екранізації: мінус - уже є фільм "InTime", плюс - цей фільм трохи більше, ніж до сраки :)

Написав Остап Соколюк, 15:03 31.05.2012