втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Синопсис сценарію ігрового короткометражного фільму

 Кінець п’ятнадцятого століття.

Тисячолітній волхв Онуфрій з внуком Кирилом та правнуком Григорієм виходять на карпатську полонину, де знаходиться капище для Обряду єднання з духами стихій.

Григорій поводиться як божевільний, копошиться в травах та періодично наздоганяє попутників.

Біля капища Онуфрій знімає пелену з Гриця.  Кирило споглядає, як Гриць оживляє мертвого метелика.

Онуфрій промовляє заклання. Перед людьми повстають духи : Берегиня (землі), Дана (води), Сварог (вогню), Велес (знань).

Онуфрій просить Духів стихій поділитися енергією для вживлення своєї мисли форми в просторові обставини. Він намагається відвернути від роду антів-українців загрозу нападу кримських татар, яка мала трапитись через місяць.

Духи не хочуть втручатися в закономірність течії подій та викликають його соратника Вікарія.

Велес показує голограму минулого предків Київського каганату, де видно як багатий край грабують , жінок беруть в рабство. Як наслідок , наступне покоління нападників стає цивілізованим. Події повторюються пізніше із закономірною асиміляцією крові русинів між іншими народностями.

Голограма видає обставини обряду тисячолітньої давнини  − посвячення Вікарія та Онуфрія у волхви із супутнім завданням. Онуфрій повинен знищити три родини чільників, які дозволять  поширення чужинської віри в своєму краї.

На початку одинадцятого століття Онуфрій завдання не виконує. Показується різанина прихильників рідної віри. Він вирішує врятувати родини, які не скорилися та переселити їх на далекі землі через ефірний портал. Йому перечить Вікарій, який передбачає, що переселенці зненавидять зрадників, а потім їхній край. Нащадки ж не знатимуть причини, і та неприязнь виллється війною через тисячі років.

Вони стають до двобою… Голограма далі стерта. Біля капища зупиняється час, люди завмирають. Онуфрій з Вікарієм світяться і з них виходять промені, котрі з’єднуються в яскраву кулю. З неї являється Світовид , чий дух був присутній у  волхвах в рівних частках. ..

Події переносяться на Сьоме небо, де духи стихій та Світовид зустрічаються з Ладою, яка відповідає за зв'язок Землі з космосом. Там вони чарують запросто любі речі…

Тема проблем виходить на інший рівень. Вони намагаються врятувати зорю Оранту, яка була створена для обміну з людьми ментальною енергією. Оскільки земляни мало мислять, то вона віддає більше енергій, ніж отримує та згасає.

Сварог хвилюється через появу нової програми смерті світлої матерії, яка може утворити чорну діру та затягнути в себе інші космічні тіла. То ж людське мислення необхідно посилити насильно через нові випробування чи хвороби…, аби вони шукали вихід та думали…

Духи приходять до висновку, що загибель роду антів приведе до праведного гніву та народження воїнів-відунів, котрі відновлять ментально-енергетичний обмін із Орантою…

Небесні провідники кличуть Матір показатися їм. Вона втілюється в образ білого дракона та веде з ними задушевну бесіду. Світовида цікавить «вічне» питання,− що було до появи першої клітини свідомості…

…Світовид повертається до місця Обряду. Вирішує розділити світ навпіл та створити дві гілки майбутнього. Це подвоїть кількість мислячих людей та зменшить силу волхвів на половину. Тоді вони не будуть загрожувати  світові битвами енергій… Згодом  Світовид  ділиться на тисячі світлячків та розлітається по світові. Чотири заряди влітають у двох волхвів, Кирила та Григорія.

Час продовжує земну течію. Біля капища стоять тільки Онуфрій із своїми рідними. Він вселяється в Гриця, розклавши своє тіло на енергетичні складові частки.

Гриць, знаючи минуле та майбутнє, плаче. На його руку сідає метелик, якого він переродив після того, як на нього випадково став Онуфрій. Гриць заспокоюється та відчуває любов та радість, яка є всюди. Він вирішує жити і більше не змінювати світ втручанням у рівновагу відображень…

Епілог дублює початок оповідки, але описує інший варіант паралельного світу. Там Онуфрій йде по сибірському лісу на капище, де хоче відновити свою силу, котра зникла після переселення на чужу землю… До того ж, люто ненавидить край, з якого він вийшов і має задум створити відповідне заклання….

Коментарі