втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму

Ідея: Марія Кондакова
Сценарій: Марися Нікітюк


Коментарі



Маріє, то питання, що заводить в глухий кут), або на такі простори, де ми можемо не перетнутися. Пан Федір, здається, висловив те, що мене й зачіпало - не відчувається ставлення автора до героїні. Чи шкода ту жінку, що заради тепла ближнього змушена йти проти совісті? Не заради ЛЮБОВІ, а просто тепла, співчуття. Чи автор показує, яка людина слабка істота, що трохи тепла від ближнього і вона вже забуває про власну безпеку, і муки совісті їй не відомі. В створеному Вами світі так мало того тепла - гіпербалізовано мало - що те, що відбувається між героїнею і чоловіком, для мене вже є любовю. І добре, що хоч така є. В мому світі любові певно більше, тому такий емоційний мінімалізм здається мені неправдивим і викликає обурення)))) Але то вже різниця у світовідчутті. А проти іншого світовідчуття мало що закинеш)

Написав Надія Коваль, 16:23 16.09.2013

Маріє, любов, це коли любиш своїх героїв, співпереживаєш їм, слідуєш за ними, незалежно від того чи підіймаєшся на вершину омріяного добробуту чи падаєш разом з ними на дно та порсаєшся в смітнику…

Написав Федір Янько, 14:48 15.09.2013

Надiю, а що для вас любов?

Написав Марія Кондакова , 21:25 14.09.2013

Надіє дякую за відгук)

не зовсім воно все про любов, скоріше про потребу тепла навіть безособового, просто випадкового тепла від такого самого створіння що і ти.
Скоріше вони один одного пожаліли і поділилися чимось таким, що і самі не розуміють чим. В принципі люди бадлаються в смітті, горять в пекельному вогні, і туляться до невідомих тіл ночами. якось так.

Написав Марися Нікітюк, 13:00 03.09.2013

Любов всепереможна)
Розумом розумію, що ніби про любов, хай крихту, чи півкраплі її написано, а до серця не доходить.
Шукаєш в творі якщо вже не душевність, то бодай якусь естетику. А все як під лупу збільшувану, як в науці, холодно обєктивно, всі щупальця людини видні, всю її брудну нору. Хоча дуже майстерно, цого в автора не відібрати.
А образ виник хіба що сміття і пекельного вогню. Але може то любов, яке все сміття спалює))))))))))))

Написав Надія Коваль, 21:23 26.08.2013