втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму


Коментарі



І Вам, Олено, дякуємо!
Я також лишаюсь при своїй думці, що зараз сценарій некерований, все залежать від того, хто і як зіграє маму.
«Подождьом, что скажет мама…»

Цілком може статися, що Ви і прославите те, що намагаєтеся засудити.
Прибрати некерованість можна тільки прибравши спекулятивний момент.
Бо він заважатиме сприймати серйозно і роботу, і режисера.
І як каже гуру психоаналізу Геннадій Коваль, УСПІХІВ!

Написав Юрій Сорока, 13:13 29.12.2012

Дякую, Геннадію, за ваші поради та дякую усім, хто радив, та я лишаюся при своїй думці і нічого домислювати та прибирати не буду! Я відчуваю, що так треба! Я відчуваю свій матеріал і довіряю своєму внутрішньому чуттю.
Бо так можна догоджувати всім і втратити своє задумане. А я завжди спершу "бачу" і "чую" фільм, а потім вже пишу сценарій і завжди пропускаю його крізь себе, і якщо у мене виникають емоції, написане не лишається "холодним", значить, я на вірному шляху. Я більше людина чуття, хоча і аналітика в мене на відмінному рівні, бо Діва я. :)

Написав Олена Романова , 18:51 25.12.2012

Дякую Олено, що відповіли!)
Стосовно секти: так а ніхто й не веде мову про руйнування сценарної структури... про додавання якихось окремих сцен... Просто не погано було б, для початку, прибрати отой перстень з руки пастора... а також дещо змінити вранішній діалог матері з сином, ото коли вона його будить, щоб йти на служіння... дещо змінити акценти, щоб не складалося враження, що вона силоміць його туди тягне, бо можна ж просто спитати - чи хоче він піти, а не казати - треба!, й усьо тут... й йти йому не обов'язково... але то вже таке...

Ну а щоб не шаблонно показати саму віру, сам пошук... ну на то Ви, Олено, й сценарист, щоб знайти спосіб відобразити, але при цьому структуру не порушити й в 10 хвилин вкластися))... Не треба здаватися, й все у Вас вийде... головне почати думати в тому напрямку, й дивись прокинетесь в ранці й образ буде готовий)))

Успіхів!!!

Написав Геннадій Коваль, 18:12 25.12.2012

Дякую, Геннадію, що наважилися. :)
Якщо почнемо розкривати детально образ батька, матері та ще й бабусі, то вийде вже повний метр! А в мене короткий, до 10 хвилин! І головне - це оголити проблему і влучно поставити перед громадскістю своїм фільмом питання.
На разі я ввела в сценарій декілька флешбеків, гадаю, що це додасть суперечностей і зрозумілою буде "втеча" матері з сином від батька, тоді увесь ланцюжок наслідків стане відомим.
А щодо щирості в Бога, не знаю, як те зображувати, щоб не виглядало шаблонно. Дати в руки Біблію і хай читає в трамваї - це шаблон!
І взагалі не хочу руйнувати структуру сценарію, вона містить атмосферу! А якщо багацько додати туди, вийде чималий прошарок наслоєння незрозуміло чого.
І, дійсно, так, мама у розпачі, а коли таке стається, то людина не може виглядати різнобокою. Ще раз кажу - це короткий метр! Для мене головне розказати історію - що сталося, чому і ким виросте дитя?

Написав Олена Романова , 17:45 25.12.2012

Олено, оце Ваше - "вкладете мене на лопатки" :) , як ніщо інше надихає на подальше обговорення. Бо така пропозиція від жінки... ну Ви розумієте..))

Знову про ту секту, її позитивний-негативний образ))
Власне, Ви самі виказали в задумі прагнення не робити маму виключно хорошою, а чи то поганою...А дати, так би мовити, характер об'ємний, з усіма, притаманними людській істоті протиріччями, щоб - "не було поділу на хороших і поганих героїв".
Але ж образ матері, що він наразі в тексті сценарію поданий, чи не видається він занадто однобоким... адже вона виглядає жінкою слабкою, затурканою, як то було підмічено... й окрім любові до сина, нічого іншого, що на шальках терезів цінностей додавало би їй позитивного, не показано... в силу такого свого характеру вона навіть виглядає заручником секти, що не отямлює до кінця, що чинить... й звідси - ота її любов до сина також може видатися не дуже щирою, адже додатково не акцентується мотивація тої любові й може цілком скластися враження, що любов її до сина дещо хвороблива, невротична, адже може мати корені чи то в принциповому протистоянні з батьком й боязні те протистояння програти... або в нелегкій її долі, що загнала її в п'ятий кут й тим самим дитина тут виступає ніби свідком її нещастя, якого вона тримає при собі лише з почуття провини... Й ось щирість віри її в бога, не обов'язково секту позитивною робити, але її щиру віру показати треба, адже це змістить акценти й дійсно зробить з неї образчик духовності, але з своїми протиріччями... Адже, за Вашим же ж задумом вона саме цю сторону діхотомії втілювати має...
Що стосується батька. Може й його образ показати не лише у контексті постійного споживання.. адже такожж дещо однобоко виглядає образ... недосказанно... Може він працівник гарний, десь же ж треба мати кошти, щоб свою споживацьку жагу забезпечувати.

Ну от якось так.))

Написав Геннадій Коваль, 23:56 24.12.2012

Ото надискутували, хлопці! :) я навіть "Хмари над Борском" почала дивитися. Дякую за ваші думки, та по великому рахунку проблема ж не в секті, а в складних родинних відносинах, що призвели до такого вибору. Та фільм більше про вибір дитини, а не матері!

Чому не хочу маму робити виключно позитивною, бо тоді лунуватимуть звинувачення - мовляв, жіноче кіно, де режисер-жінка говорить - чоловіки - сволота, а жінки хороші, але нещасливі.
А розмальовувати секту не буду, бо не в цьому річ.

А взагалі на разі багато людей до мене звертаються, як до журналіста, допомогти повернути дитину. І що цікаво - виключно чоловіки!!! які звинувачують своїх дружин у недогляді дитини і проводженні вільного часу на сайтах знайомств. Оце вже ще одна проблема суспільства 21 століття.
Але мій сценарій - зовсім інша річ!

Написав Олена Романова , 22:57 18.12.2012

Починається дурна дискусія про секти, а річ же в тому, що кожний фільм є висловлюванням, і йдеться що секта тут, у сценарії.
Чи та буква і фарба?
Я вважаю, що не та.
Якщо нічого не хочете змінювати, теж є варіант: краще тут був би церковний приход московського патріархату.

Написав Юрій Сорока, 22:29 18.12.2012

Мені видається, що в такому випадку особиста драма героїні була б щє глибшою. Адже, зник найголовніший стовп її життя...Як жити вірою, коли син зробив інший вибір?!

Хоча це моя субьєктивна думка. Вирішувати ВАм!)))

Написав Юрій Перехожий, 22:12 18.12.2012

І чому б не деталізувати сцену у сектантській залі? Адже там вона ще раз може проявити себе, як ЖІНКА. Повірте мені, на таких зібраннях тамтешні жінки пліткують, не гірше офісних пань. Можливо, вона впала в око майбутньому неодружененому пресвітеру. І пані та панянки це гаряче обговорюють. Вона чує ці плітки. Які емоції відобразяться на її обличчІ: байдужість, зневага, надія на нову любов? А найголовніше - як веде себе хлопець? Дітей там багато. Що робить її син: конфліктує з однолітками, бавиться з ними, чи з острахоі нерозумінням дивиться на це збіговисько та намагається спіймати погляд матері?

Написав Юрій Перехожий, 22:09 18.12.2012

Ваша героїня - представниця другого типу самотніх жінок-сектанток. Але на фоні справжніх, вона виглядає дещо блідо. Спробую пояснити. На відміну від тих, хто розлучився вже після вступу до секти, вони дійсно сприймають розлучення як особисту трагедію. Отже своє подальше життя будують на двох стовпах: діти, яких треба виростити за будь-яку ціну, та віра, що допомагає їм не пускатися берега, а знов таки борсатися в цьому житті до останнього заради тих саме дітей.

Склянка молока, та скибка хліба в цьому реальному сенсі виглядають неправдоподібно. Ці жінки сторожуюють, шиють, креслять, торгують - але не складають рук. Ставка над-то висока - дитина. Отже, принаймні меню її малечи - набагато щедріше. Так вони розгублені, івтомлені, але не затуркані. До того ж церковна громада завжди намагається підтримати таких будь-чим: одягом, провізією тощо. Мені вважається, невеличка деталь: шевська машинка на столі, випадкова фраза по мобільному на кшталт: приїду почергую або Так, ваша сукня готова чи щось інше зробила би її образ рельєфнішим.

Написав Юрій Перехожий, 21:54 18.12.2012

Згоден з Вами, Олена. Позитивних сект не буває, навіть тоді, коли мова йде не про грощі, які вони приносять. Навіть тоді, коли люди зібралися служити Богу так, як вони самі це розуміють. Моя впевненість базується на власному досвіді. Адже роки зо три мав змогу спостерігати за життям невеличкої провінційної релігійної громади. З огляду на мої спостереження - кілька рисок, які можливо стануть ВАм у нагоді.

Написав Юрій Перехожий, 21:41 18.12.2012

Хлопці, шалено рада чути вас усіх!!! :)
Вдячна за ваші коментарі, вони мені вкрай необхідні, бо вже починаю готуватися до майбутніх зйомок. І от що я вам скажу - ви мене хоч бийте, хоч ріжте, хоч, що хоч, та не розумію я, як секта може бути позитивною?! Цього не може бути апріорі! І не хочу я робити пропаганду сектанства своїм фільмом! До чого ви мене закликаєте, колеги?!

А мама дійсно і шукає Бога, просто пошуки привели її туди, куди привели. А здається вона вам такою затурканою, бо, насправді, це є велика проблема, коли жінка одружується, довгий час займається вихованням дитини, догоджує чоловікові, та коли його жорстокість вже не має меж, вирішує піти світ за очі, а виявляється, що жити в суспільстві вона не вміє, влаштуватися на роботу тяжко, а жити треба, от і знаходить притулок серед людей-сектантів. В такій ситуації кожний був би затурканим, бо це є пошуки, шлях до себе, і ніколи не знаєш, по якій кривій варто пройти, щоб вийти на ту дорогу, що треба.

Щодо апогею - не можна так закінчувати, має бути розв'язка, принаймі, я так гадаю. І вона є - сцена в трамваї з іншою мамою та дівчинкою, що вказує на безліч сімей, які мають схожі проблеми.

Ще раз дякую обом Юріям та Геннадію!
Рада буду вислухати вас ще раз, може тоді ви "вкладете мене на лопатки" :)


Написав Олена Романова , 17:53 18.12.2012

Чомусь так бачиться, що образ позитивної секти та справжній пошук бога все ж таки додасть сценарію, а ніж відбере в нього.
Тема вибору одного з батьків, а отже й свого майбуття, якщо згадувати нещодавні здобутки кіно, по своєму була розкрита в "Містер ніхто". Але якщо там можливо констатувати постійне загаравання авторів з глядачем, намагання догодити їм, то в творі Олени історія розгортається безкомпромісно, а отже по своєму правдиво. Адже тема стара - що важливіше - Шекспір чи чоботи?

Дитина обирає чоботи.

Але причини вибору, мотивацію хлопчика розкрито дуже переконливо, а тому й певною мірою досконало. Власне в цьому прикладі дуже добре піднята та розкрита тема, що відображає сучасний стан буття соціуму, вибір ним цінностей та подальша орієнтація на ці цінності.

Адже дитина чоботи обрала не від того, що так жити комфортніше й він з батьком перебуваючи "випливе". Ніяк ні, зовсім інше штовхає дитину на такий крок - а саме - дискредитація духовного й всього що з цим пов'язано самим провідником духовного, що відображає собою образ матері. Вибір дитини чиниться якраз в той момент, коли мати намагається грати не чесно, грати в розріз з тим, до чого веде дитину. Й саме зраджений ідеал штовхає дитину до протилежного, до антисценарію.

Й звідси позитивність образу секти та щирий пошук бога дійсно лише поглибить, а тим самим й підкреслить основну спрямованість тексту.

Щоправда кінцівка дещо затянута. Адже вибір зроблено, глядачу все зрозуміло й закінчити було б добре на апогеї. Хоча це вже звісно вибір автора - що саме він бажає викликати у глядача. Так що зняття кінцевої напруги теж може бути доцільним.

Написав Геннадій Коваль, 16:32 18.12.2012

Дякую, Олено, однак це я хочу, щоб Мама стала уособленням духовності.Ви ж зробили маму малахольною, однозначною, пласкою. «Небо над Борском».

Мама зараз уособлення такої нікчемності, обмеженості, убогості, що…

Ви ще й пояснили глядачеві: от до чого секта доводить, що підтверджують примітивні тексти про боженьку - інших пояснень, мотивувань немає.Ворога знайдено. Надто просто, але шкодить задумові.

Тому в такій інтерпретації Ваші міркування не читаються.
Хоча, я бачу, ми порозумілись.

Написав Юрій Сорока, 16:21 18.12.2012

"Секту зробити позитивною, і маму також, тобто щоб вона дійсно шукала Бога..." Не думаю, що це доцільно. Як на мене, Олена добре зробила, що так би мовити, без авторської упередженості щодо одного з персонажів, змалювала трагедію родини. Лишилася недосказаність...Як і у реальному житті.

Написав Юрій Перехожий, 16:01 18.12.2012

Чесно, чекала на коментар! :)
Вдячна, що його заслугувала :) ще й від такої шанованої людинии в кіносценарній справі.
Хочу дещо роз'яснити. Мама - це уособлення духовності, батько - матеріального.
Мама не є якоюсь дурною, що не розуміє у вихованні дитини, її образ тут, як людини, що слабка перед труднощами і хоче до когось прихилитися; порятунок знаходить серед сектантів, які їй здаються щирими в своїй допомозі, через яку вона не відчуває, що втрачає себе, свою сутність, стає тінню самої себе. І від того хлопчиина підсвідомо розуміє, що з мамою він "не випливе", то і знаходить порятунок у батька, боючись втратити його жорстоку любов.
Батько - ж суцільний споживач, який має усі матеріальні блага та відчуває, що з уходом дружини забракло душевності, а значить, треба щось урвати, і цим чимось стає дитя, з яким він, по великому рахунку, не знає, що робити, та воно йому і не треба, але ж він звик бути переможцем, бо вважає себе "сильним".

І у батька, і у матері є свої "боки", бо не можна ж у Достоєвського сказати, хто з братів Карамазових хороший, а хто ні. От тому навмисно і не хочу робити маму виключно хорошою, щоб не було поділу на хороших і поганих героїв. І зовсім не розумію, навіщо робити секту позитивною?
Головне у сценарії питання - ким виросте дитина, лишаючись з батьком? а з матір'ю? бо він же є людина майбутнього!
Сценарій написано з реальної історії життя (не моєї), просто я його дещо охудожнила.
А от щодо суперечностей - згодна, докину їх! :)

Написав Олена Романова , 21:44 17.12.2012

Проблема нерозумних мам, зокрема й українських, не може не хвилювати. Про це, як відомо, задумувалися і балакали ще братчики-кирило-мефодіївці
, разом з Тарасом, готуючи юшку на берегах Дніпра… Школи для них, мам, спеціальні хотіли відкрити.

Але тут план перевиконано. Складно і кучеряво для простої ідеї. І спрощено щодо мотивацій героїв.
Так і хочеться дещо змістити акценти.З’амбівалентнити, накинути на шальки терезів суперечностей…
Секту зробити позитивною, і маму також, тобто щоб вона дійсно шукала Бога.
Драматизму і глибини, мені здається, додасться.

Написав Юрій Сорока, 15:55 16.12.2012