втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

ПОВЕРНЕННЯ НЕОБЕРЕЖНОГО СИНА

10.12.2012


Сценарій ігрового короткометражного фільму


Коментарі



Дякую, Євгене!
А до чого анекдоти?)
Щодо водки-горілки, то Ви помиляєтеся: зара можна придбати "пальонку" і за 10-15 гривень, якщо на то пішло...
Спасибі!)

Написав Юлія Алексеєва, 12:59 21.12.2012

Дуже схотілось, щоб ш мені подякували за небайдужість до цієї історії, тому й прочитав. Пригадався анекдот.
Сталін та Берія. Берія: "Вчора схопили чоловіка, який був дуже на вас схожий, з такими ж вусами." - "То збрили б йому вуса". - "А ми його розстріляли" - "Ну, можно й так".

А ще йшов я вулицею на тому тижні якось. Назустріч два нетверезих. Один товаришу й каже: "Вчора так напилися - нічого не памятаю. А потім прокинувся, шасть у кишеню. А там шість гривен. І коли я їх заробив?"

Тепер про сам сценарій. Здається, він вийшов. Ну не шедевр, але етюдно на рівні. І особливо хочу відзначити, дуже приємно, коли автор, мабуть, не знає, що ціна на пляшку горілки починається з 27 грн. А таку суму ще спробуй збери копійками. Хоча, може події відбувалися ще в СРСР?

Написав Євген Чвіров, 22:04 19.12.2012

Дуже дякую за небайдужість до моєї історії!:)
Геннадію, той варіант, що Ви пропонуєте цікавий, але то вже зовсім інша історія.
Ще раз дякую:)

Написав Юлія Алексеєва, 13:03 19.12.2012

Як вже згадали, то думаю доречно буде відгукнутися.
Перш за все вибачаюся, якщо дійсно занадто критичним виявився.
Не знаю, може дійсно не в тій площині все сприйняв. Адже для мене день прикордонника так й видався - звичайним штрихом, привідом, серед безлічі інших, який міг замінити й день десантника, й 8 березня, й перше травня.... Й вже звідси в центрі бачилась розбита пляшка як виразник драм.ситуації. Й це, зокрема, увиразнюється фразою - третій день не просихаєте. Тобто, привід наче дійсно байдужий.

Якщо ж день прикордонника зробити виразником драм.ситуації, то третій день то зайве. От якби вони останні копійки з гаманця вишкребли, щоб так би мовити, як того колобка, виміняти-виліпити та на стіл поставити одну єдину пляшку щоб підтримати традицію та відсвяткувати чи не єдине свято, в яке вірять... Може тут варто було б підготовку до нього показати... ускладненності всілякі зі зустріччю старик друзяк-однополчан батька... й тут син таке вчудив...
Тоді б й шахи були дійсно доречні....

Хоча я може знову щось перекрутив та не в ті ворота...
Так що зарання перепрошую...

Написав Геннадій Коваль, 21:28 17.12.2012

Дякую, пане Юрію!
Я обов'язково візьму до уваги Вашу думку. Можливо ця історія буде на екрані:)
Дякую)

Написав Юлія Алексеєва, 00:05 17.12.2012

Дивовижна лаконічність, пристойна частка амбівалентності викликає повагу!
Подія на короткий метр. Все гаразд, навіть етюдність фіналу…

Як казали колись мені майстри драматургії «А покажіть ще щось», хоча й по цьому видно, що автор обдарований.

Установки Геннадія Коваля загалом правильні, - «розкривати героїв», - але надто критичні.

«Розкривати героїв» в даній ситуації , це йти до рельєфнішої персоніфікації.

Наприклад, вшановування дня прикордонника, - цікавий, але незавершений штрих: чи це привід, чи серйозно? Адже для 90 відсотків - це привід для випивки. Але є й такі, що для них це щось. І те, і те треба обігрувати, бо саме це ми, глядач, маємо знати точно, інакше не зловимо кайфу.

Наприклад, якщо людина (Батько) уся в шрамах і синяках каже у фіналі «Давайте хоч в шахи зіграємо, чи що», то що ще треба?
Твір вичерпний. Якщо ж він дійсно і п’є, і в шахи грає, то не зовсім.

Але це дрібниці, сценарій добротний, практично готовий.
Завершених же сценаріїв не буває. Його сутність – бути незавершеним.

Написав Юрій Сорока, 13:58 16.12.2012

Дякую за коментар!
Згодна з тим, що історію можна зробити більш емоційною та насиченою. Це зробить її цікавішою. Дякую)

Написав Юлія Алексеєва, 20:28 10.12.2012

Цікава замальовка, такий собі етюд, з якого ще необхідно буде створювати історію, яку, напевно, слід просувати вглиб, більшою мірою розкривати героїв. Адже є завязка, драм.ситуація дуже цікава, але немає ескалації конфлікту, розгортання його. А тому й розвязка дещо млява виходить.
Адже образи постатей батька та сина хоч й доволі типові в заданій ситуації, але дещо поверхневі. Та й сама ситуація доволі стереотипна. Й подолати банальність ситуації, вивести її за рамки буденності, щоб повною мірою розкрився закладений в текст специфічний стьоб напевно за рахунок більшої уваги до переживань героїв й можливо зреалізувати. Більш детально показати й реакцію сина на необачність й реакцію батька на синову занепокоєність.
Та й кінцівка дещо натянута, а можливо й передчасна, адже ж трагедія вселенського масштабу сталася, які там шахи, тут війною треба йти, банк грабувати, квартиру заставляти - аби тільки вийти з ситуації. А в тексті якесь незрозуміле примирення - в шахи пограємо.

А загалом - доволі б непогана комедія може вийти.

Написав Геннадій Коваль, 18:52 10.12.2012