втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму


Коментарі



Що ж, я не зрозумів, що це Чехов...

Написав Юрій Сорока, 10:30 17.09.2012

Щиро дякую, пане Юрію за коментар!
Ви щоразу залишаєте такі несподівані для мене думки!
Цього разу не зовсім згодна з Вами щодо однобічності сценарію. Я не думала писати про жіночу правоту, першість, фемінізм... і тим самим принижувати чоловіків. Сценарій, як на мене, не про те...
Головний герой - це 4річний хлопчик, а два антигерої - це його майбутні батьки. Олексій відмовляється від дитини, вбиває його морально, в себе в душі, він не хоче дитини, він не готовий. він - чоловік, він має командувати... Анна - вбиває хлопчика фізично, адже саме за жінкою залишається остаточний вибір - робити чи не робити аборт. Тому для мене вони обидва однакові. Вони обоє вбивці.
Хотіла просто сказати цим сценарієм, що немає нічого дорожчого і важливішого за життя... На цю тему є чарівний епізод у фільмі Павла Лунгіна "Острів", коли до героя Петра Мамонтова приходить дівчина, щоб позбутися вагітності...
Немає невинних, всі винні, тому що інколи примарне щастя засліплює очі настільки, що робить щасливих сліпими і здатними на необдумані вчинки.

Написав Оксана Артеменко, 20:08 16.09.2012

Проекти Оксани мені цікаві баченням, підходом, у них завжди є мінімум, - думка, з якої, при незначному допрацюванні можуть виростати вартісні речі.

Вдало застосовано прийом візуалізованого «внутрішнього монологу», симпатична й композиційна часова тяглість, але філософія в такому вигляді… це гра в одні ворота, приватний випадок про поганого хлопця. А мистецтво взагалі-то любить діалектику…

Бідні, слабі чоловіки розчавлені. Що ж, цілком може бути. Але з титром-табличкою «Тільки для жінок».

Переможна, здорова вітальна жіноча туга за життям, а чоловіки, зрозуміло, тюхтії.
Їхня «правда» стає поперек життя, тому й не береться до уваги. Їх вина онтологічна. Та й чи змінять щось аргументи чоловіка, навіть «обґрунтовані»?

Те і те закладено природою, але більше для чоловіка обертається моральною проблемою.

Тема складна, як зрада в коханні. Часом там вини «зрадника» вже немає…
Тому не люблю я, як казав Висоцький, коли лежачих б’ють.

Тема складна, бо на цьому полі важко «витягнути» взагалі чиюсь правоту, особливо чоловіка, а треба!

Бо ніхто не винен, - можливо на цю елегантну тональність варто виходити. Різні інтереси.
Або «дайошь феміністичну фільму!»

Але у всякої прямолінійності, як наприклад, у "бульварної" літератури для кіно, є свої безперечні переваги.

Адже взагалі-то це повний метр фантастичної психологічної драми, прекрасна заявка.

І тема умовно – діти і секс. Зовні.
Не випадково ж герої так багато цілуються, демонструють близькість.

Можливо варто дослідити його, чоловіка, у цьому інтереси, її участь, скільки чого у жінці, а всередині, в глибині те, що Ви написали.

Щось по духу між «Осінь» А.Смірнова і "Рокко і його брати" Вісконті.

Написав Юрій Сорока, 12:55 16.09.2012