Стрічка американця Беннета Міллера "Людина, яка змінила все" (в оригіналі Moneyball), що в українському прокаті від 8 грудня, має успіх в американських кінокритиків. Минулого року кінопреса із не меншим захопленням писала про фільм Девіда Фінчера "Соціальна мережа". Зрештою, між цими картинами є цілком очевидна паралель – обидві базуються на реальних подіях і розповідають про геніальних новаторів, чиї відкриття спочатку сприймалися небагатьма, але потім змінили правила гри.
У фільмі "Людина, яка змінила все" йдеться про бейсбольну статистику, до якої у США, де бейсбол є національним видом спорту, ставляться дуже серйозно. Творцям фільму – режисерові Беннету Міллеру та сценаристам Стівену Зейліану та Ааронові Соркіну – вдалося із цієї нудної теми зробити справжню драму, під час перегляду якої відчуваєш і симпатію, і емпатію, і фінальний катарсис.
У центрі сюжету менеджер команди Оклендські Атлети Біллі Бін (Бред Пітт). Він займається пошуком грошей для клубу, а також шукає та схвалює кандидатури нових гравців. Поки що справи у Атлетів дуже погані – вони програли останню гру чемпіонату, а трьох їхніх найсильніших гравців переманили інші команди.
Запропонувати бейсболістам Біллі нічого – власник команди не збирається підвищувати гравцям зарплатню, яка утричі менша, ніж у інших клубів вищої ліги.
Зрештою, Біллі знайомиться із молодим випускником Єльського університету Пітером Брандом (Джона Гілл), який пропонує абсолютно новий спосіб підбору гравців – він вважає, що для перемоги команді потрібні не найсильніші бейсболісти, а "середнячки", у яких хороші загальні статистичні показники по якомусь із елементів гри.
Хтось не може бігати, але добре ловить, у когось не працює плече, але він частіше за інших добігає до першої бази. Цей метод і називається словом Moneyball, винесеним у заголовок картини. Буквально – "грошовий м’яч".
Біллі та Пітер повністю реорганізують Атлетів. Проти цих нововведень виступають "скаути", які займаються відбором бейсболістів та сам тренер команди (Філліп Сеймур Гоффман).
Спочатку через саботаж усі ініціативи партнерів зазнають поразки – команда продовжує програвати. Та, зрештою, Бінові вдається взяти справу до своїх рук, і несподівано Оклендські Атлети перетворюються на одну із найбільших сенсацій у бейсболі.
Бейсбол – гра складна та заплутана, тож людям невтаємниченим годі зрозуміти і її сенс, і її термінологію. Та, не зважаючи на це, стрічка "Людина, яка змінила все" захоплює із перших кадрів, тому все інше додається мимоволі.
Зрештою, мова не лише про бейсбол, а про щось значно більше – про втрати і перемоги, надії, сподівання, цинізм великого бізнесу, родину та звичайну людську гідність, тобто про речі, які зрозумілі людям будь-якої нації та культури.
Зрештою, сам фільм – зовсім не банальна голлівудська драма, де є хороші та погані, а у фіналі перемагає добро. Герої фільму – цілком реальні люди, і вони часом роблять не дуже приємні речі.
Скажімо, ми співчуваємо Біллі Біну, чия кар’єра в бейсболі не склалася, переживаємо за втілення у життя їхнього з Пітером проекту, обурюємося недалекоглядністю тренера і "скаутів".
Проте система Moneyball також має свої недоліки, адже для покращення результатів бейсболістів безжально звільняють та міняють одних гравців на інших.
Бейсбольні зірки – сильні та красиві – завжди були героями у публіки, а тут їх пропонують замінити на пересічних гравців, що з ними поводитимуться як із худобою. Краса і видовищність гри тут відходить на другий план, адже йдеться про те, щоби виграти за будь-яку ціну і не втратити свої гроші. Зіркою стає не гравець, а менеджер.
Наприкінці фільму один із коментаторів задає цілком слушне запитання – навіщо змінювати цю гру? І якщо для вбогих Атлетів Moneyball був виходом із важкої ситуації, то чи буде правильно використовувати цей метод, скажімо, для Ред Сокс, команди поважної та багатої?
Усі ці запитання залишаються без відповіді. Те, що режисер обрав відсторонену точку зору на події, лише додає фільмові сили. Для Беннета Міллера це лише друга картина, його дебютом був "Капоте" (2005), за який режисер номінувався на "Оскара".
Критики впевнені, що "Людина, яка змінила все" також претендує на номінацію від Американської кіноакадемії. Два фільми – і два правдивих шедеври – роблять Міллера одним із найцікавіших молодих режисерів Америки.
Стрічка має іще один сильний бік – акторський склад. Втім, три суперзірки – Пітт, Гілл та Гоффман – доволі сильно виділяються на тлі зовні дуже пересічних акторів другого плану. Можливо, це єдиний недолік фільму "Людина, яка змінила все"
УП. Життя, 09.12.2011