втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

В інтерв’ю "Українській правді" ( https://life.pravda.com.ua/culture/2019/03/23/236119/ ) нібито націоналістичний голова Держкіно Пилип Іллєнко шокував своїм малоросійством. Найбільше вразило у сказаному посадовцем оце:

«– В Україні є ряд акторів, які знімалися як в патріотичному кіно, так і в антиукраїнському: Остап Ступка, Микола Боклан, Олександр Кобзар. Чи може Держкіно забороняти їх появу у кінострічках, які фінансує держава?

– Але вони знімалися і в інших стрічках.

Микола Боклан знімався у "Залізній сотні", Остап Ступка вже знімається у сучасних стрічках зовсім іншого змісту.

Кожен режисер і продюсер вибирає акторів, яких хоче задіяти у своєму фільмі. Юридично ми не можемо заборонити зніматися в кіно. І взагалі – не моя справа судити акторів.

Все-таки, вони вже не знімаються в російському кіно, хоча я поважаю тих людей, які не робили таких речей.

На жаль, до 2014 року Україна існувала як сервісна індустрія для російського кіно.

Не тільки актори приймали участь у російському кіно, а й гримери, костюмери, продюсери – 90% діючих кінематографістів працювали на російських проектах.

Якщо заборонити їм приймати участь в українському кіно, з ким нам тоді працювати?»

Виходить, що націоналіст Пилип Іллєнко сповідує і пропагує філософську, морально-етичну, світоглядну шизофренію, коли каже, що зйомки акторів в антиукраїнському кіно компенсують/нівелюють їхні зйомки в патріотичному.

От саме такою лояльністю і користуються доморощені пройдисвіти: режисери-, актори-, продюсери- безбатченки, манкурти, продажні моральні потвори.

Виходить, що можна одночасно Батьківщину любити, але коли треба, то й зраджувати їй. І це нормально, коли бабло перемагає. І ніхто тобі нічим не дорікне. Навпаки – виправдає: ну продав сьогодні маму, подумаєш? Але ж не завжди так - буває, що і любить. І любить, і продає почергово. То які можуть бути претензії?

І це задовольняє Іллєнка? Він не протестує? Для нього таке неподобство - природний стан речей?

Продемонстрована толерантність до випадків колаборації в кіно якраз і створює благодатний грунт для того, щоби ступки та саші кирієнки безперешкодно знімалися та знімали як за росію, так і за Україну.

«Юридично ми не можемо заборонити зніматися в кіно» . Юридично – так. Хоча можна було б принаймні спробувати знайти шляхи якщо не прямої, то хоча б опосередкованої заборони. Створенням у галузі відповідної атмосфери нульової толеранції і остракізму для таких «митців».

«І взагалі – не моя справа судити». Тиць-пиць... А чия ж? Хто в нас очолює Державне кіно – хіба не Пилип Іллєнко? Що, язик не повертається? А чому? Кому як не очільнику ставити питання, спонукати до дискусії, проводити кампанії?

А в чому тоді полягає робота? Прийти в кабінет, прочитати від сили 5-10 сторінок сценарію, як він сам сказав в інтерв’ю – більше 10-ти Іллєнко не читає - підписати папірчик і кіно подивитися? Оце і все?

Толерантне ставлення до колаборантів дискредитує не лише українське, а кіно як культурне явище. Бо виходить, що воно не несе нічого такого, щоби могло вплинути на людину, зробивши її кращою.

Адже так - і вашим, і нашим - поводяться люди, які безпосередньо беруть участь у його створенні, тобто творять фільми, які, за визначенням, як продукт мистецтва, покликані робити глядача світлішим, людянішим, поряднішим, відповідальнішим, достойнішим.

А яка мораль, скажіть мені, коли "митець" поперемінно задіяний і в кіно країни-агресора, і в кіно країни-жертви агресора? При цьому сам він - з країни, на яку напали. Але йому байдуже, де зніматися чи знімати. В чому ж сила кіномистецтва? У продажності? В ігноруванні громадянської і національної гідності? В кричущому блюзнірстві до загиблих в російсько-українській війні співвітчизників?

І яка тоді роль відводиться українському глядачеві? В яке становище його ставлять викладеними підходами? Він має спокійно дивитися і сприймати типу українське кіно зі ступками і сашами кирієнками, знаючи що до цього вони знімали російське і після будуть?

За логікою Іллєнка, на їхнє російське кіно український глядач не повинен зважати? Просто пропускати повз, ніби нічого такого не сталося? Натомість, має аплодувати українському продукту тих самих колаборантів? Ви за кого українського глядача маєте? Кого з нього робите?

Вам потрібна українська нація, свідомий громадянин чи зденаціоналізоване, малоросійське бидло, якому все пофіг? Яке не знатиме, що то за танки зайшли в його країну – браТИ, яких хлібом-сіллю зустрічати треба, чи в добровольці записуватися, аби піти на смерть, захищаючи рідну землю від тих танків?

Від гібридного кіна до гібридного глядача – пряма дорога! Ви цього прагнете? Така ваша мета?

Що ж це за сфера в нас така гнила - кінематографічна? Хто в ній зібрався? Як туди втрапив? Як же ми до цього опустилися, коли очільник Держкіна по суті виправдовує рускій мір українського кінематографа, кажучи, що без нього – нікуди, що нічого не знімеш без людей, які працюють на окупанта?

Якщо весь час жити у смороді, то звикаєш і нічого такого не відчуваєш. Чи це якраз не той випадок? Може у кінематографії так само? Тхне - аж дихати нічим, а «митцям» подобається.

Взагалі, кіно у нас для людей чи бидла? Якщо для людей, то чому його робить бидло? А голова Держкіно не заперечує, навпаки – захищає і виправдовує! І якщо так поводиться націоналіст, то що ж буде, коли Держкіно очолить не "нацюк"?

Також за темою:

Оргкомітет "Своє Кіно-3": участь режисера Олександра Кирієнка в конкурсі не передбачається
http://screenplay.com.ua/blog/?id=592


Хто гірший: МАRUV чи Саша Кирієнко?
http://screenplay.com.ua/blog/?id=591


"Преступление": український режисер знімає у Калінінграді кіно про російських слідчих для "России-1"
http://screenplay.com.ua/blog/?id=590

Коментарі



Залишити коментар

Ім'я:

Коментар: