14 липня на Одеському міжнародному кінофестивалі в рамках професійної секції «Кіноіндустрія» Британська Рада та Docudays UA проведуть презентацію «Винайдено у Великій Британії, знято в Україні» (Made In Ukraine, Produced In UK). На ній ітиметься про нові можливості для українських документалістів у Британії. Про найжвавіший ринок документалістики в Європі, схеми фінансової підтримки та нові бізнес-моделі для кінопрофесіоналів зі східноєвропейського регіону розповідатимуть Сильвія Вроблевська, маркетинговий директор найбільшого британського документального фестивалю Sheffield Doc/Fest, та Люк Муді, представник фонду BRITDOС. Окрім того, Крістін Бардслі, радник із питань кіно Британської Ради, та Дар'я Бассель, програмний координатор Docudays UA, анонсують спільний проект The Guardian Pitch. Детальніше про ідею пітчингу та умови участі читайте у розповіді Дар’ї.
Про ідею проекту
У червні Docudays UA за підтримки Британської Ради в Україні відвідав Міжнародний фестиваль документального кіно Sheffield Doc/Fest, де уперше була представлена українська делегація документалістів. Це великий фестиваль документального кіно у Великобританії, де значний акцент роблять на індустрійну складову. Для нас було важливо познайомити британську кіноспільноту з нашими кінематографістами, надати можливість українським філммейкерам дізнатися, як працює система європейського кіноринку, і презентувати європейським продюсерам свої проекти.
За щасливим збігом, саме цьогоріч The Guardian уперше проводив у Шеффілді пітчинг для свого нового слоту. Від минулого року The Guardian щотижня публікує на своїй онлайн-платформі короткометражний документальний фільм. Кожен фільм – це історія конкретної людини, яку оповідають крізь призму злободенної проблеми: від наркоманії у Мексиці до радикальних націоналістів у Польщі. Зараз The Guardian активно займається пошуком нових ідей і нових фільмів для свого слоту. Україна досі залишається однією з гарячих точок на світовій мапі і, поза сумнівом, The Guardian, як провідному світовому новинному ресурсу цікаві історії з нашої країни. Точніше – абсолютно унікальні історії, доступні лише українцям. У процесі спілкування народилась ідея здійснити пошук і відбір можливих українських проектів для документального слоту The Guardian.
Розповім, як це відбуватиметься. Наприкінці року на нашому сайті буде оголошено прийом заявок, з них буде відібрано шість проектів. Вони братимуть участь у пітчингу, який відбудеться на Docudays UA-2016. Наприкінці The Guardian обере один проект, який отримає 5000 фунтів стерлінгів на виробництво, а також немало інших бонусів (наприклад, режисер поїде монтувати стрічку до Лондона). Ми також шукаємо зараз можливість зробити спеціальний приз від Docudays UA для ідеї, яка найбільше сподобається нашій команді. Нам хотілося б, аби результатом цього масштабного проекту став не один фільм (хоч уже й це непогано).
Про співпрацю з Одеським міжнародним кінофестивалем
На сьогодні ОМКФ – єдиний фестиваль в Україні, який робить особливий акцент на програму для кінопрофесіоналів. Тому він видався нам ідеальним місцем для анонсування пітчингу The Guardian. До того ж, Docudays UA має досвід співпраці з Одеським фестивалем: минулого року ми були партнерами спеціальної програми «Шлях до свободи» і це вже стає доброю традицією – приїздити в Одесу не з порожніми руками.
Умови участі в пітчингу
Подати заявку на відбір може кожен. Єдине обмеження – вік. Аплікант повинен бути не старшим 37 років. Це зумовлено тим, що ми хочемо дати можливість активно розвиватися молодим режисерам. Заявка має складатися з трітменту (пояснення ідеї), де слід детально описати історію, і тізера/трейлера/уривка матеріалу, або принаймні фотографій. Усі матеріали мають бути англійською мовою (відео – з англійськими субтитрами).
Обмежень за темами немає. Але є важливий момент. Режисери можуть подавати оригінальну ідею короткого метру, або уривок з повного метру, який зараз перебуває у процесі виробництва. Іще важливо пам’ятати, що режисер повинен буде передати The Guardian ексклюзивні права на показ фільму в Інтернеті. Зрештою, це стандартна європейська практика.
Про документалістику з британським акцентом
Незважаючи на те, що у Великобританії документальне кіно випускають у кінопрокат, що там розвинені VOD платформи, що існує безліч великих і малих фестивалів, є різноманітні фонди, основний запит на документальні фільми все ж таки іде від ТБ. І це накладає значний відбиток на більшу частину продукції. Тим не менше, завжди залишається «острівець надії» – фільми, створені не як продукція, а як кіно. Наприклад, саме британці зняли абсолютний хіт «Вірунґа» (номінація на Оскар). Це фільм, створений з точністю до найдрібніших деталей, за всіма правилами голлівудського екшену в найкращому сенсі цього слова. Така філігранність вимагає особливої майстерності ремісника (знову ж таки – у найкращому сенсі – майстра своєї справи). І якщо глянути на службовий список режисера, то він наповнений телепроектами.
Коли ми обговорювали проект, і я запитувала в колеги з The Guardian, чи немає в них якихось застережень щодо авторської документалістики, мені відповіли так: «Наше завдання – знайти дивовижні історії. І якщо в фільмі є й історія, і кінемаграфічно цікава форма, ми будемо лише раді». І це, видається, справжній виклик для будь-якого режисера. Сподіваюся, що саме таким у результаті й вийде український фільм для The Guardian: це буде захоплива історія, і водночас талановите і своєрідне кіно.
Хочу окремо згадати Британську Раду в Україні, без якої здійснення цього проекту було би неможливим.
http://docudays.org.ua/2015/news/kino/made-in-ukraine-produced-in-uk/
Про ідею проекту
У червні Docudays UA за підтримки Британської Ради в Україні відвідав Міжнародний фестиваль документального кіно Sheffield Doc/Fest, де уперше була представлена українська делегація документалістів. Це великий фестиваль документального кіно у Великобританії, де значний акцент роблять на індустрійну складову. Для нас було важливо познайомити британську кіноспільноту з нашими кінематографістами, надати можливість українським філммейкерам дізнатися, як працює система європейського кіноринку, і презентувати європейським продюсерам свої проекти.
За щасливим збігом, саме цьогоріч The Guardian уперше проводив у Шеффілді пітчинг для свого нового слоту. Від минулого року The Guardian щотижня публікує на своїй онлайн-платформі короткометражний документальний фільм. Кожен фільм – це історія конкретної людини, яку оповідають крізь призму злободенної проблеми: від наркоманії у Мексиці до радикальних націоналістів у Польщі. Зараз The Guardian активно займається пошуком нових ідей і нових фільмів для свого слоту. Україна досі залишається однією з гарячих точок на світовій мапі і, поза сумнівом, The Guardian, як провідному світовому новинному ресурсу цікаві історії з нашої країни. Точніше – абсолютно унікальні історії, доступні лише українцям. У процесі спілкування народилась ідея здійснити пошук і відбір можливих українських проектів для документального слоту The Guardian.
Розповім, як це відбуватиметься. Наприкінці року на нашому сайті буде оголошено прийом заявок, з них буде відібрано шість проектів. Вони братимуть участь у пітчингу, який відбудеться на Docudays UA-2016. Наприкінці The Guardian обере один проект, який отримає 5000 фунтів стерлінгів на виробництво, а також немало інших бонусів (наприклад, режисер поїде монтувати стрічку до Лондона). Ми також шукаємо зараз можливість зробити спеціальний приз від Docudays UA для ідеї, яка найбільше сподобається нашій команді. Нам хотілося б, аби результатом цього масштабного проекту став не один фільм (хоч уже й це непогано).
Про співпрацю з Одеським міжнародним кінофестивалем
На сьогодні ОМКФ – єдиний фестиваль в Україні, який робить особливий акцент на програму для кінопрофесіоналів. Тому він видався нам ідеальним місцем для анонсування пітчингу The Guardian. До того ж, Docudays UA має досвід співпраці з Одеським фестивалем: минулого року ми були партнерами спеціальної програми «Шлях до свободи» і це вже стає доброю традицією – приїздити в Одесу не з порожніми руками.
Умови участі в пітчингу
Подати заявку на відбір може кожен. Єдине обмеження – вік. Аплікант повинен бути не старшим 37 років. Це зумовлено тим, що ми хочемо дати можливість активно розвиватися молодим режисерам. Заявка має складатися з трітменту (пояснення ідеї), де слід детально описати історію, і тізера/трейлера/уривка матеріалу, або принаймні фотографій. Усі матеріали мають бути англійською мовою (відео – з англійськими субтитрами).
Обмежень за темами немає. Але є важливий момент. Режисери можуть подавати оригінальну ідею короткого метру, або уривок з повного метру, який зараз перебуває у процесі виробництва. Іще важливо пам’ятати, що режисер повинен буде передати The Guardian ексклюзивні права на показ фільму в Інтернеті. Зрештою, це стандартна європейська практика.
Про документалістику з британським акцентом
Незважаючи на те, що у Великобританії документальне кіно випускають у кінопрокат, що там розвинені VOD платформи, що існує безліч великих і малих фестивалів, є різноманітні фонди, основний запит на документальні фільми все ж таки іде від ТБ. І це накладає значний відбиток на більшу частину продукції. Тим не менше, завжди залишається «острівець надії» – фільми, створені не як продукція, а як кіно. Наприклад, саме британці зняли абсолютний хіт «Вірунґа» (номінація на Оскар). Це фільм, створений з точністю до найдрібніших деталей, за всіма правилами голлівудського екшену в найкращому сенсі цього слова. Така філігранність вимагає особливої майстерності ремісника (знову ж таки – у найкращому сенсі – майстра своєї справи). І якщо глянути на службовий список режисера, то він наповнений телепроектами.
Коли ми обговорювали проект, і я запитувала в колеги з The Guardian, чи немає в них якихось застережень щодо авторської документалістики, мені відповіли так: «Наше завдання – знайти дивовижні історії. І якщо в фільмі є й історія, і кінемаграфічно цікава форма, ми будемо лише раді». І це, видається, справжній виклик для будь-якого режисера. Сподіваюся, що саме таким у результаті й вийде український фільм для The Guardian: це буде захоплива історія, і водночас талановите і своєрідне кіно.
Хочу окремо згадати Британську Раду в Україні, без якої здійснення цього проекту було би неможливим.
http://docudays.org.ua/2015/news/kino/made-in-ukraine-produced-in-uk/