Пане Євгене! Насамперед, велике спасибі, що прочитали і коментуєте. Мені, як автору, важливо було створити атмосферу, що проглядається у кадрі. І, власне, завданням було змусити глядача (читача) замислитись над тим, що ж ховається глибше. А глибше - якраз те, до чого приходить кожен, хто знайомиться з твором.

Написав Юлія Савчук , 16:10 20.10.2012

Навіть і не знаю, що сказати. В кадрі все переконливо, місцями захоплюче. Питаня: що по за кадром? У мене така версія: Вася страждає від того, що має дуже сильну фантазію, котра не лише для нього переростає в реальність, а навіть і для тих, хто з ним поряд. Тому він мало спілкується з людьми, дуже від тог страждаючи. Але знайшлася дівчина, яка показала йому, що його здібності зовсім не страшні, і з ними можно й треба жити серед людей.
Може, автор мав на увазі зовсім інше?

Написав Євген Чвіров, 06:04 10.10.2012

Надзвичайно приємно, що прочитали, дякую за коментар. Стосовно закомплексованості Васі-дійсно, може й занадто. Але цих персонажів - його і Люду хотіла зобразити як дві протилежності. А Ваш варіант фіналу мені сподобався. Я навмисно зробила його дещо відкритим, аби читач/глядач мав змогу самостійно домислити

Написав Юлія Савчук , 08:34 09.10.2012

Автор талановита людина, вміє писати.

Ох, ці знайомства через інтернет, вживу ніхто так і не бачиться, до цього просто не доходить, а як доходить, то ви приємно здивуєтесь, чи розчаруєтесь, істинна правда, Юль, словом, Вася, він і в Києві Вася…

Очевидно, він мав би у дівчини автограф взяти…
Бо дівчина - новітній Дон Хуан Кастанеди…

А Вася щось надто, нетипово сюжетно необгрунтовано закомплексований. «В дитинстві мотоцикла хотів»? Ну прямо Ющенко якийсь.

Хоча автор і натякає на Центр психологічної реабілітації...

Все це шикарно, якщо Вася втік з психлікарні, і у фіналі його забирають до швидкої кремезні хлопці у білих халатах.

Можливо, з сиреною наздоганяють, зупиняють маршрутку і витягають...

Написав Юрій Сорока, 08:43 23.09.2012