втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму 


Коментарі



Спасибі за коментар. Я обдумаю Ваші зауваження.

Написав Юлія Савчук , 23:23 04.02.2013

Що захоплює - так це стиль автора. Якась ота неосяжна легкість, пестливість, незаглибленність, а іноді навіть поверхневість - наче оте липневе павутиння тополей на виграючому сонці підхоплене теплими протягами майорить крізь ледь помітний, напівпрозорий морок повітря. Одним словом - важко передати характерні прикмети того стилю. Але...
Як завжди є певні але. Адже не кожен матерьял підійде під такий стиль. Вірніше - не завжди після обробки авторської матерьял буде складати собою оту цільність, що в мистецтві захоплює.
Й якщо ще в "... гуляти мріями" даний синкритизм матерьялу та стилю становлять собою певну річ, що захоплює, то вже в "Сонці" матерьял поривається за межі стилю, балансує на межі.
Що ж стосується сценарію "Ото дивний", то варто зауважити, що попри збереження стилю, попри певний, манерно поверхневий підхід, матреьял дещо посипався, адже не вмістився в стиль, а полишився на рівні стереотипій.
Так, й сам головний герой показаний дещо протирічно, адже він наче й не завзятий фанат нічних клубів, адже вирушив туди дівчину шукати, та з іншого боку - його там всі добре знають. Наче він добре соціалізований, але далі в нього якісь комплекси звідкілясь вимальовуються. Сприйняття дівчат стереотипійними окрема лінія. Але то може й полишитись так, хоча тоді наче кудись в сторону від задуманого весь твір веде. В фіналі перед нами черговий стереотип, причому взятий не в лінії попердніх й їм або на фоні них представлений, а з іншого рівня описання. Тобто там на даху могла опинитися будь яка з попередніх кандидаток на одну половину ліжка. Спортсменка, ботанік...
Й оця низка, місцями неповязаних з собою, поверхневих нарисів - героїв, ситуацій, локацій - певним чином розпорошує легкість авторського стилю, а ще, що значно важливіше - й весь авторський задум нівелює. Адже так й полишається незрозумілим що це й про що це, що автор хотів сказати та показати. А отже й не зрозуміло, як привести у відповідність одне одному стиль й матерьял, щоб вони становили собою одне ціле.

Написав Геннадій Коваль, 23:00 04.02.2013