втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Здається, в Україні доволі мало пишуть про заробітчан. Тобто не так. Про заробітчан чимало пишуть в українських ЗМІ. Але здається, в Україні літератори мало пишуть про заробітчан. Ірен Роздобудько прорвала цю стіну мовчання. Письменниця написала текст без осуду. "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю" - чудовий приклад поліфонії точок зору та нешаблонного бачення справді складної проблеми українського заробітчанства.

Формально "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю" (видавництво «Нора-Друк») є збіркою оповідань. Хоча з незрозумілих причин у вихідних даних книжки видавець поставив слово "роман". Менше з тим.

У центрі уваги - приватний пансіон німкені фрау Шульце, котра мешкає в німецькому містечку. У неї живе декілька сімейних і одиноких емігрантів з України. Вісім оповідань звучать саме їхніми голосами.

Тут є талановита співачка, котра мріяла співати "Лілі Марлен" у образі Марлен Дітріх. От тільки мрія стала спочатку реальністю, а потім - кошмаром.

Є ідеальна родина, котра за ширмою щоденних сімейних ритуалів приховує глибокий розлам і розрив.

Домогосподарка, дружина ділового чоловіка, котрий переїхав до Німеччини робити кар'єру. Ця жінка тримає під ліжком дивну накриту рядном скриню. Що в ній?

Хлопець, який мріє стати кіношником і працює коридорним у ґей-готелі в пошуках цікавих історій для сценаріїв. У нього в Україні якось вкрали сценарій. То чи вдасться кінокар'єра за кордоном?

Матір, яка покинула своїх дітей в Україні та замість тепла надсилає додому гроші. Та сподівається, що діти їй колись пробачать оце майже-сирітство.

Життя мешканців-українців не приховати. Та й у самої фрау Шульце в шафі є власний пов'язаний із Україною скелет. Його викриття стає "вузлом", який зв'яже чимало доль. Він поверне коріння її онуці Юстині. Він принесе щастя людям-перекотиполе, котрі намагаються знайти себе.

Історії Ірен Роздобудько направлені на порозуміння. Тут немає осуду та пустопорожнього моралізаторства.

Хоча деякі оповідання звучать аж надто мелодраматично. Хоча сама письменниця стверджує, що оповідання засновані на реальних подіях. І додає, що іноді життя карколомніше за будь-який фільм.

"Я знаю, що ти знаєш, що я знаю" - хороша книжка для тих, хто любить співпереживати персонажам. Чудовий замінник російського надуманого "мила" на ТБ.

УП. Життя, 03.10.2011
Світлина: bukvoid.com.ua 

Синопсиси сценаріїв Ірен Роздобудько із циклу «Заробітчани» на СМ:

  1. М'яч Лобановського
  2. Ранковий прибиральник
  3. Кішка завжди встає на чотири лапи

Коментарі