втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

10 фантастичних кінострічок, які могли б побачити світ, та які світові варто було б побачити.
(розвага з натяком)

Для початку – трохи політики. Був колись такий собі пан Винниченко, очолював Центральну Раду, програв й опинився у еміграції. Але ми його шаноємо, як пише армянське радіо, не лише за це. Володимир Кирилович лишив слід не лише в історії, але у й літературі, написавши одну з нечисельних українських прокомуністичних утопій. Мова про "Сонячну машину", якщо хтось ще не здогадався.
Який, здавалося б, простір для екранізації! Цілком революційна за духом та змістом картина була б значно цікавішою й за "Леніна у жовтні" й за бойовики з товаришем Артемом, чи як його там. Якими пророчими здавалися б у радянські часи описи народження комуніста з пролетаря! Так гарно описане пробудження інстинкту до праці! Яким наївним здається той опис зараз. Але фільм вийшов би непоганий, масштабний, касовий, класово-вірний! На жаль, екранізувати книжку якогось емігранта, та ще й українського буржуазного націоналіста за радянських часів було б самогубством, а зараз усі вже знають, яким би він був, той комунізм.

Якщо складати список незнятих фільмів за топовою системою, то це було місце десяте, а на дев'яте я б поставив Юрія Смолича з трилогією "Прекрасні катастрофи". Це була б фантастика й водночас фільм жахів, з класичним набором персонажів – божевільний вчений, що перетворює людей на живих мерців-біороботів, самотній герой, що проникає у таємницю. Вистачило б і радянських штампів – колектив істинно-гуманних лікарів, який у стислі терміни розробляє методу повернення тих зомбі до життя. Дивно, що такий ідеологічно вірний й водночас цікавий сюжет не зацікавив нікого з кіношників. А зараз... зараз це вже один великий суцільний штамп.

Восьме місце я б віддав М. Трублаїні. З "Глибинного шляху" вийшла б хороша радянська виробнича драма, не гірша, а мабуть що й цікавіша за "Таємницю двох океанів". Цю стрічку я згадав недаремно, вони були б дуже схожі – подорож дуже екзотичним шляхом, відкриття по дорозі, іноземні шпигуни, що в безсилій люті намагаються перешкодити. Штамп, кажете? Так і є, але це був би штам з виразним українським колоритом. :)

Сьоме місце вже можна ввжати більш-менш почесним, і я б нагородив ним фільм за романом В.Владко "Сивий капітан". Вийшов би чудовий фільм для підлітків – з героями, романтикою, боротьбою з світовим злом у вигляді товариша каудільо... Щоправда, чудесна машина, що їздить, літає, пірнає та відстрілюється попиляна з Жюля Верна, але то вже дрібниці. Ех, не зняли. А зараз... ану, хто згадає, що воно за каудільо, з яким боряться герої твору? Отож-бо.

Шосте місце- беззастережно Капітану Небресі, причому будь-якому з його походеньок. І, мабуть, краще, якби це був би мультфільм для молодшого шкільного віку. Чудовий був би мультик, їй-богу. Якщо хтось не в курсі – купіть дитині книжку, й крадькома прочитайте самі, не пошкодуєте. І, до речі, перед нами випадок, коли ще ситуацію ще можна виправити й фільм відзняти. Повірте, буде цікаво.

П'яте місце – це вже для серйозних творів. Яку масштабно епопею можна було б створити за романом Дашкієва "Загибель Уранії"! Куди там тій "Дюні", повністю чужа планета, неймовірна техніка, ціла купа романтики, пристрасті, зрада, секс і кров, війна у космосі, боротьбі у підпіллі, комуністи й капіталісти, й, нарешті, ядерний постапокаліпсис. Чудовий вийшов би фільм. Але дорогенький, навіть на голівудське мірило.

Фільм за чимось із раннього Бердник – "Полум'яний вершник", або "Стріла часу" був би достатньо серйозний для четвертого місця, але навряд чи піднявся б вище. У Бердника багато філософії, яка майстерно вплетена в текст, а от перенести її на відеоряд... навряд чи. Водночас, фільм був би досить видовищним та цікавим. Можливо, сьогодні варто було б екранізувати "Подвиг Вайсвати"... але слід бути готовим до того, що з-під камери вийде щось зовсім не схоже на Бердника. Ризикну припустити, що на екрані буде забагато крові, роздягнених дівок, сцену згвалтування буде доведено до кінця, а бомбардування, чи то пак – обстрілу світлом відзнято з натуралістичними подробицями. Натомість які НЛО б там літали замість віман, усі авіаконструктори повмирали б від заздрощів!

Третє місце беззастережно належить "Ночівлі в карбоні" Віктора Савченка. Чудовий би вийшов фільм, і фантастичний, і науково-популярний водночас, значно цікавіший за "Прогулянки з динозаврами". Хоча й схожий на цю стрічку, звичайно. Не певен, чи варто було виправляти деякі суто технічні неточності. З одного боку, звичайно, треба... з іншого ж – мабуть, з часом їх виявиться більше, а зберігши ці деталі, можна зберегти уявлення про той час, коли все писалося. Віддаю на розсуд майбутнього режисера.


Друге місце за правом належить класикам. Гоголь – майстер фентезі, й чому обмежилися лише "Вечорами на хуторі поблизу Диканьки" – не розумію. Можна й папороть пошукати, й басаврюка зустріти, й усякими мавками-потопельницями глядача полякати... і хай мене дідько вхопить, якби на будь-який фільм із гоголівськими сюжетами не ломилися б такі самі натовпи, як на "Вечори"!

І, нарешті... Ну що, мабуть, варто трохи потомити шановну публіку? Зробити якийсь ліричний відступ або рекламну паузу? Жарт, звісно, жарт. Ніяких пауз. Перше місце, й без варіантів, отримав би фільм за повістю Володимира Савченка "Чорні зірки".
По-перше, знімати його можна безпосередньо у Києві... ох, пробачте. Захопився. Настільки хочеться побачити коли-небудь фільм якщо не буквально за текстом, то хоча б "за мотивами", що перейшов на агітацію замість розповіді. Втім, чом би й ні? Ідеї, закладені в текст, анітрохи не застаріли, оборонка лишається оборонкою незалежно від того, який політичний лад у країні, й хто президент. Наукові відкриття теж штука вічна, й елементи виробничого роману хоч і можуть відлякнути читачок всяких космополітенів, але ж можуть і навернути у правильну віру тих, хто вагається. А що вже стосовно видовищності! Наукові лабораторії, катастрофа на антиречовинному заводі, стрільба з атомної гармати, вибух у Києві, протиракетна, чи то пак, протиснарядна оборона. Куди тим "Зоряним війнам". Ех, хотів би я побачити такий фільм...

А що, може й справді хтось візьметься?

Коментарі



Залишити коментар

Ім'я:

Коментар: