Усім привіт! Нещодавно я вперше подивилась фільм «Моя вечеря з Андре» (My Dinner with Andre») режисера Луі Маля 1981 року. І як характеризувала героїня якогось популярного ТВ-шоу все на світі такими словами, як «ну це не шик, не шик», я навпаки хочу сказати: «Ну це шик, шик!». Звісно, з мого боку це не рецензія, а звичайна ремарка про власні відчуття після перегляду цієї чудової стрічки. Впродовж усього фільму ми бачимо лише двох головних героїв, які зустрілися за вечерею, щоб озирнутися на своє життя. Це я потім я дізналась, що Андре Грегорі та Воллес Шоун не тільки головні герої, що грають самих себе, а й автори сценарія. Ось декілька цитат з фільму «Моя вечеря з Андре»:

«Хто я? Навіщо я тут? Звідки я взявся і куди подінуся?».

«Ми всі перебуваємо в трансі. Ходимо як зомбі. Живемо в іллюзорному світі».

«Наши цілі і плани не є реальність».

«Ми намагаємось підігравати чужому уявленню про нас».

«Просити інших бути відвертими це все одно, що просити їх перестати грати свою роль».

«Якщо ти живеш за звичкою, то ти не живеш».

«Треба відчувати свою єдність з усіма, щоб все зрозуміти».

«Чи є в твоєму житті щось сакральне?»

«Треба вчитися бути людиною, прислухатися до того, що всередині мене».

«Припини метушитися, навчись бути людиною».

«Контактувати з іншими складно. Чим ближче людина до нас, тим вона таємничіша»


Такий от простий і водночас незвичайний фільм. Дуже цікавий!!!!!!